У Романові 29 травня 2026-го року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Ілінські читання: історико –педагогічні краєзнавчі студії». Організаторами конференції стала місцева влада в особі Гуманітарного відділу Романівської селищної ради та громадська організація «Академія спеціальної освіти» під керівництвом професора Українського державного університету ім. Драгоманова Володимира Шевченка. Для участі у конференції до Романова прибули науковці із Києва, Харкова, Вінниці, а житомирський десант науковців був представлений кафедрою економіки, підприємництва та туризму Поліського національного університету на чолі із професоркою Наталією Валінкевич. Для участі у роботі конференції прибули чимало місцевих краєзнавців із Романівської громади.


Загалом конференція була приурочена до 260-річчя від дня народження графа Ю-А.Ілінського, старости Житомирського воєводства, який тривалий час жив у Романові, збудувавши тут дуже величний маєток-палац. Неабияк підсилила якраз наукову складову конференції у Романові виставка експонатів Державного архіву Житомирської області «Родина Ілінських: історія, спадщина, постаті». Чи не вперше величезна аудиторія гостей наукового заходу побачила оригінали документів, згідно яких граф Ю-А.Ілінський передав казні ( у відання губернатора щойно створеної Волинської губернії) перелік капітально збудованих (кам’яних) приміщень для потреб губернського начальства. Тим самим твердження, що Житомир до початку ХІХ століття належав графській сім’ї Ілінських перестає бути фактом напівсенсаційно-легендарним, а переходить у розряд хрестоматійно відомих і достеменно наукових фактів, які варто взяти до уваги дослідникам житомирської минувщини та популяризаторам історії обласного центру.




У ході конференції прозвучали прекрасні виступи дослідників, вчених, краєзнавців. Наприклад вище згаданий Володимир Шевченко із університету ім. Драгоманова присвятив свій виступ ролі графа Ю-А.Ілінського у започаткуванні першого на теренах Російської імперії Інституту для глухонімих, який мав неабияке значення у становленні сурдопедагогіки, як науки. Знаний у Романові і на Житомирщині загалом дослідник місцевої історії Олександр Кондратюк розповів про етапи життя і особливості життєвої кар’єри графа Юзефа Августа Ілінського, який власне й збудував знаменитий палац у Романові, куди приїздили гості із європейських столиць, де бував свого часу імператор росії Олександр, де було створено театральну трупу, де співали тогочасні оперні зірки також європейського масштабу. Напрочуд цікавим і дуже пізнавальним виявився виступ директора Комунального закладу «Краєзнавчий музей Романівщини» Юрія Кондратюка, який розповів про «Містифікації в історії Романівського краю». Справжньою родзинкою у ході проведення конференції став воркшоп «Краєзнавчий конструктор: від ідеї до дії», у якому головними персонажами були ліцеїсти місцевого Романівського ліцею №1 та студенти Поліського національного аграрного університету, які (разом зі своїми педагогами –наставниками) були активними учасниками конференції. Цілу зливу цікавих і змістовних пропозицій щодо популяризації історико- культурної та краєзнавчої спадщини Романівщини студенти та ліцеїсти змогли підготувати у ході годинної гри-подорожі, внаслідок чого постало дерево бажань «Туристичне майбутнє Романівської громади».



Слід відзначити напрочуд змістовні виступи вчителів історії Старочуднівськогутнянського ліцею Тетяни Грицун та ветерана краєзнавчого руху вчителя історії із села Гордіївки Петра Лановюка, а розповідь місцевого краєзнавця-аматора Романа Лотиша «Краєзнавчі фіксації історико-краєзнавчої спадщини Романівського краю Житомирщини» також стала окрасою не стільки наукової, скільки гостьової програми наукового дійства. Окремою локацією (секцією) наукової конференції у Романові стали етнографічні етюди у виконанні працівників Романівського будинку культури, а розповідь костюмерки-майстрині із цього закладу Сніжани Башинської могла б прикрасити науковий захід найвищого гатунку. Йшлося про «Український жіночий костюм кінця ХІХ-поч.ХХ століття. Етнорегіон Волинь – Полісся».
Загалом конференція «Ілінські читання» у Романові пройшла на високому організаційному рівні, де виступи науковців були напрочуд органічно поєднані із елементами екскурсійно-туристичних вправ. Від цього динаміка та змістовний підсумок проведеного у Романівській громаді справді видатного заходу аж ніскільки не постраждав. Гарно (а мабуть таки й чудово) виглядало напрочуд змістовне і образно барвисте привітання начальниці Управління культури та туризму Житомирської ОДА Тетяни Руденької, а виступ Романівського селищного голови Юрія Чумаченка також надихав і мобілізовував учасників конференції на плідну і цікаву пізнавальну діяльність.
Наостанок нашої розповіді варто зауважити, що конференція «Ілінські читання: історико –педагогічні краєзнавчі студії» пройшла напередодні вже традиційного у Романові щорічного фестивалю «ЕтноВир на Виспі», який у липні 2028-го року має пройти під егідою гасла «Сила роду». Поєднання наукового заходу із фестивальним дійством лише підсилює справу популяризації краєзнавчої та культурної спадщини Романівщини. Начебто очевидний висновок неабияк сприяє розумінню певних особливостей регіональної ідентичності Романова та Романівщини загалом. А ще подібні заходи можуть бути гарним і повчальним прикладом для інших громад нашої області. Адже поєднання краси, розуму і відчуття міри завжди викликали увагу і були прикладом для наслідування.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city

«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

