У Люксембурзі житомирянка організувала створення найбільшого муралу у світі. Цей мурал стане найбільшим не лише у Європі, але і у світі саме у Самчиківському стилі.
Намалювати мурал запросили Народного майстра України Ольгу Машевську та її ученицю.
Організаторка проекту житомирянка Тетяна Пашкевич розповіла деталі та звідки виникла ідея втілити перший такого роду проект в Люксембурзі у Самчиківському розписі.
«Близько року назад я відвідала своїх друзів у Люксембурзі. Барбарі сподобалася сумочку у розписі, яку я придбала у селі Самчики на Хмельниччині. Я розповіла про значення малюнків, про село, де ледь не всі будинки, школа, зупинки громадського транспорту, кафе розписані у Самчиківському стилі, показала фото. Так і зародилася ідея створені муралу на її стіні.
Власники будинку Барбара, Стівен та їхня родина багато роблять хорошого для українців. Саме вона стала ініціатором створення муралу на стіні її будинку та підтримує фінансово проект.
Процес підготовки зайняв майже рік. У Люксембурзі потрібно отримати спеціальний дозвіл через сесію міської ради, узгодити все з сусідами. Фарби купували спеціальні, українські та забезпечили трансфер. Знайти майстра також було не просто. Відомий майстер Віктор Раковський виїхати з України був не в змозі, тому порекомендував його ученицю Ольгу Машевську, яка створює не лише картини, мурали у Самчиківському стилі, а є автором книг. За день до виїзду їй приснився сон з муралом, який ми зараз реалізовуємо. Барбара внесла свої побажання та процес розпочався. Кожен з нас вкладає частинку себе, ми співаємо українські пісні, з нами наш прапор та Україна в серці. Хай навіть на стіні ми залишимо частинку історії, а мурал стане певним оберегом, символом відродження, перемоги.
Хочеться, аби більше людей дізналося, що українці талановиті художники, розповісти про Самчиківський стиль, його унікальність.
Українці мають розмалювати стіну висотою 9 метрів, шириною 7-8 м, загальною квадратурою більше 70 квадратів. Проект триватиме близько двох тижнів. До розпису муралу приєднуються біженці з України, просто перехожі та жителі Люксембургу. Українці, крім слів вдячності, пропонують свою допомогу».
Історія Самчиківського розпису:
Основна тематика цього розпису – це рослинні мотиви у найрізноманітніших їх інтерпретаціях. Кожен орнамент мав свою назву, за якою його одразу можна було розпізнати. Барвінок, соняхи, рожа, колоски, маки, дзвоники, ягідки, бруньки, калина, гілочки, листочки найчастіше зустрічаються в роботах художників. На малюнках квіти зі знайомих і звичних раптом стають казковими, фантастичними рослинами, набувають неперевершеного українського колориту.
Одним з найулюбленіших та найпоширенішим орнаментів є зображення вазону, як символу світобудови, «дерева життя», як його розуміли в давнину наші предки. Це казкове дерево, в основі якого може бути писанка, як символ початку роду, або жолуді, з яких дерево проростає. Стовбур дерева символізує продовження життя та роду. Біля нього чи у кроні дерева часто зображують пташок, які є невід’ємними супутниками життя. Так рослинний орнамент органічно переплітається у розпису з елементами світу тварин.
Найчастіше малюються найбільш універсальні птахи – курка, півень, соловейко, гуска, лелека, сорока, голуби, лебеді. Зустрічаються також і зображення тварин, які завжди були найбільше пов’язані з життям та побутом людей (собаки, коти, коні, лисиці, зайці, білочки).
Кольорова гама Самчиківського розпису має традиційний сакральний зміст, який спирається на слов’янські вірування та етнічну культуру. Червона, синя, зелена, жовта – ось головні кольори, що лежать в основі цього розпису. Додатково використовуються також чорна, коричнева, рожева, фіолетова фарби.
Знизу розміщуються крупні елементи, які до верху малюнку стають все більш дрібними. Саме така будова робить завершену картину найбільш доступною і зрозумілою для сприйняття.
Частіше всього використовують майстри для фону своїх робіт білий колір – символ чистоти, непорочності, краси, молодості та радості. Навіть якщо орнамент малюють на сірому, чорному або підсиненому тлі, білий обов’язково додають у основний орнамент – квіти, листя, тощо. Сам візерунок переважно виконують червоним кольором, що символізує повноту життя, енергію свободу. Чорний додається для підкреслення орнаменту та підсилення інших кольорів.
Фото: Тетяна Пашкевич
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації