Малинець Ярослав Харченко продовжує один із найсильніших сезонів у своїй спортивній кар’єрі. На серпневому чемпіонаті України з велосипедного спорту, якйи проходив у Жовкві, він виграв усі три дисципліни, у яких стартував: парну та командну гонки, а також гонку-критеріум. Три старти принесли спортсмену три золоті медалі.
Цей результат став продовженням успішного сезону. Ще у березні Ярослав став абсолютним чемпіоном України в індивідуальній гонці на час за підсумками трьох етапів у Білій Церкві, Миколаєві та Житомирі. У липні він знову здобув звання абсолютного чемпіона — цього разу у Кам’янці-Подільському, де переміг у гонці на час та груповій гонці. І це ще далеко не весь перелік цьогорічних змагань для спортсмена.
За словами тренера Ігоря Стрельцова, нинішні три «золота» — вже приблизно дванадцята перемога Ярослава цього року, хоча в команді медалі принципово не рахують. Попереду — новий етап: наступного сезону спортсмен переходить до старшої вікової категорії, де зможе боротися за відбір на чемпіонат Європи в Італії.
Про те, як Ярослав готувався саме до серпневих стартів, що стоїть за серією його перемог і якою буде наступна велика спортивна мета, MALYN.MEDIA поговорив із його тренером Ігорем Стрельцовим.
— Пане Ігорю, цього разу Ярослав виграв одразу три дисципліни. Наскільки складними були ці старти і чи можна сказати, що такий результат став закономірним після всього сезону?
— Це був відкритий чемпіонат України з парної гонки, командної гонки та гонки-критеріуму. Як перед будь-якими серйозними стартами, ми готувалися, тренувалися.
До цього в нас уже був основний чемпіонат України у Кам’янці-Подільському, а перед ним ми проводили десятиденний тренувальний збір на Закарпатті. Тобто весь сезон ішла системна робота, і цей результат — її продовження.
— Це вже далеко не перша перемога Ярослава цього року. Ви навіть приблизно назвали цифру — близько дванадцяти перемог. Самі ще встигаєте рахувати його результати?
— Думаю, це вже десь дванадцята перемога. Може, й більше. Але медалі ми взагалі не рахуємо — це погана прикмета. Їх уже багато. Навіть сам Ярослав не дозволяє батькам рахувати.
— Ви тренуєте Ярослава вже чотири роки. Якщо порівнювати його з тим хлопцем, який тільки прийшов у секцію, у чому він найбільше змінився як спортсмен?
— За цей час він дуже виріс. І фізично, і в розумінні самої гонки. Ми ще минулого року бачили його можливості. Тоді він виступав разом зі старшими хлопцями і вже займав призові місця. Цього року він стартував у своїй віковій категорії й почав показувати дуже стабільні результати.
— Якщо дивитися збоку, може здатися, що Ярослав просто дуже талановитий і тому часто перемагає. Але що насправді є головною причиною такого прогресу?
— Бажання. Найголовніше — бажання. Можна багато говорити про тренування, техніку, підготовку, але якщо в спортсмена немає внутрішнього бажання працювати й перемагати, нічого не буде.
— Ще навесні ви говорили, що для результату важлива не лише фізична форма, а й хороша техніка. Наскільки це відчувається зараз, коли Ярослав уже регулярно бореться за перші місця?
— Техніка у велоспорті дуже важлива. На різні види гонок потрібні різні велосипеди. На крос потрібен один, на шосе — інший. Для трекових гонок у нас велосипедів узагалі немає, інколи доводиться позичати або брати в оренду.
Коли спортсмен має хороший велосипед, він може набагато краще реалізувати те, що напрацював на тренуваннях.
— Наскільки взагалі інтенсивний у Ярослава тренувальний режим? Бо за кількістю стартів і результатів видно, що це вже не просто кілька тренувань на тиждень для себе.
— Він тренується постійно. Зараз фактично кожного дня є тренування. У холодний період працюємо в манежі, займаємося фізичною підготовкою, силою, витривалістю, працюємо на велостанках. Коли тепло — виїжджаємо на трасу, їдемо у напрямку Варшавки або Житомира, працюємо над дистанціями, набираємо кілометраж. Без постійної роботи таких результатів не буде.
— Цього року Ярослав виступав серед молодших юнаків, але вже наступного сезону переходить у старшу вікову категорію. Наскільки серйозним буде цей перехід?
— Наступного року вже буде інша категорія, сильніші суперники і зовсім інші завдання. Але разом із цим з’являється й можливість відбиратися на міжнародні змагання. Уже буде відбір на чемпіонат Європ
— Тобто головна мета на наступний сезон уже визначена?
— Так. Наш план — відібратися на чемпіонат Європи в Італії. Звичайно, у спорті наперед нічого гарантувати не можна. Може бути хвороба, технічна проблема, поломка велосипеда — багато чого впливає на результат. Тому наше завданн: готуватися і на кожному старті показувати максимум.
— Ярославу буквально за кілька днів виповниться 14 років. При такій кількості перемог він уже відчуває себе чемпіоном чи все ще залишається тим самим скромним хлопцем?
— Він дуже скромний. Його взагалі важко розговорити, з нього інколи по одному слову доводиться витягувати. Тому про перемоги більше говоримо ми, а він просто приходить на тренування і працює.
Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації