Славний син Полісся народився неподалік Житомира, а саме в місті Радомишлі 25 січня 1960 року. Хоч і завіса життя пана Яновського минула в гумористичному ключі, та все ж змалечку хлопчик обрав музичний шлях. Дитячі роки минули в рідному місті, і в 16 років юнак вирушив до Житомира, де й вступив до місцевого музичного училища імені Косенка. Цей період і став відправною точкою у творчому житті талановитого чоловіка.
Уже бувши студентом другого курсу Костянтина запрошують стати одним із героїв вокально-інструментального ансамблю «Роси», слава якого тягнулася далеко за межі Житомирщини. Саме тут наш герой і посіяв зерно майбутньої слави, але як законослухняний син своєї Батьківщини юнак віддав роки збройним силам після закінчення навчання.
Наступними кроками на цьому терені був вступ до театрального інституту та рік роботи керівником народного театру Житомирського гарнізонного Будинку офіцерів. Але згодом чоловік вирішив згорнути зі шляху театрала і попрямував до Дніпропетровська. Рандеву до берегів Дніпра приносить пану Яновському місце на чолі знаменитого гурту «Водограй», з яким уродженець Житомирщини об’їздив майже всю Україну.
Невдовзі музикант перебирається на Прикарпаття, і певний час виступає у складі естрадного колективу Беркут.
Повернення до рідного краю не змусило на себе довго чекати й у віці 27 років чоловік вступає до ЖДУ імені Івана Франка.
Як і багато творчих особистостей, під час навчання працює на творчій ниві ВНЗ і завдяки пану Яновському культурне життя університету докорінно змінюється. Цей період дарує нашому герою знайомство з Володимиром Івановичем Виговським, який мав безпосередній стосунок до гумору, адже левову частку Володимир був у складі «Асоціації КВК України». Таким чином, гумор «пустив коріння» у життя Костянтина Яновського і, як виявилося згодом, надовго.
Неможливо не згадати 1991 рік, коли славнозвісний житомирянин здобув славу на відомому фестивалі «Червона Рута», завдяки пісні «Свіча». Надалі творче життя чоловіка почало «бити ключем», коли і справді герой історії здобував нові творчі перемоги.
Лише в грудні 2005 року Костянтина призначають головним режисером Житомирської телерадіокомпанії, що згодом вилилося у створення численних проєктів, але з усієї когорти творінь згадаємо передачу, яка побачила світ 22 листопада 2002 року. Незадовго до цього Яновський разом із відомим житомирянином Володимиром Берелетом вирішив створити жарт клуб “Побрехеньки” (Гумористично-розважальна програма «Жарт-клуб «Побрехеньки» вперше з’явилася в ефірі каналу «Житомир» 22 листопада 2002 року. Ведучими передачі були Костянтин Яновський та заслужений артист України Володимир Берелет. Ідея створення її належить Костянтину Яновському, який пішов від нас в інший світ, та він був присутній у кожній передачі, бо кожного тижня була “Гуморина” від Костянтина Яновського).
Слід зазначити, що ідея чоловіків була вдалою. Від часу народження програми у ній взяли участь багато талановитих з почуттям гумору житомирян та гостей міста, які завжди пам’ятатимуть як сам Яновський був одним із ведучих програми.
У 2009 році серце відомого сина Полісся зупинилося, чого не скажеш про сам проєкт, який жив ще довго. Житомирщина й досі пам’ятає все, що зробив для свого рідного краю герой нарису та хочеться сподіватися, що майбутні покоління не забудуть про чоловіка, який суттєво змінив телебачення.
Текст з інтернету перевірений, оброблений та корегований – Юрій Тарасенко
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
