Після важкої хвороби помер найвідоміший український скульптор Василь Фещенко.
Про це на власній сторінці в соціальній мережі Фейсбук повідомив Микола Бутковський:
«Сьогодні відійшов в інший світ скульптор Василь Іванович Фещенко! Таких людей стрічається на життєвому шляху не багато! Гарний художник- скульптор , прекрасна людина! Співчуття рідним та спокою натруженим рукам!»
В українському секторі Вікіпедії зазначено: Фещенко Василь Іванович – Василь Іванович Фещенко — український скульптор; член Спілки художників України з 1978 року.
Народився 29 грудня 1943 року в селі Чоповичах (тепер Коростенський район Житомирської області, Україна). Закінчив восьмирічну школу в Чоповичах, скульптурно-прикладне відділення Сімферопольського художнього училища імені Миколи Самокиша. Після здобуття мистецької освіти у 1971 році у Київському художньому інституті (викладач Олександр Ковальов), працював в Житомирі, в майстернях художнього фонду. Живе в Житомирі, на вулиці Київській.
Виготовляє роботи з мармуру, бронзи та граніту. Серед робіт:
цикл композицій «Прокляття війни» (1979);
«Тарас Шевченко» (1991);
«Митрополит Іван Огієнко» (2000);
«Святослав Ріхтер» (2001);
«Очікування» (2004);
«Яринка» (2004);
пам’ятники
пам’ятник в Коростені.
меморіальна дошка в Житомирі.
Марку Вовчку (1977; Нальчик, вулиця Марка Вовчка, 3);
Івану Огієнку (2014; Житомир);
Олегу Ольжичу (2014; Житомир);
Тарасу Шевченку (2014; Коростень);
Георгію Готовчицю (меморіальна дошка, Житомир)
Створив галерею образів: хірурга Миколи Пирогова, композиторів Михайла Скорульського, Віктора Косенка, Анатолія Білошицького, Дмитра Шостаковича, співака Бориса Гмирі, актора Петра Кукуюка, балерини Лідії Чернишової.
Роботи скульптора знаходяться в музеях Житомира, Ужгорода, Крописницького, Львова, Баку, Нальчика, в Національному художньому музеї України.
Відзнаки
Почесна грамота Президії Верховної Ради Кабардино-Балкарської АРСР (за створення пам’ятника Марку Вовчку в Нальчику);
почесні звання
Заслужений художник України з листопада 1995 року;
Народний художник України з 2009 року;
премії
Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка (2009);
Літературно-мистецька премія імені Лесі Українки Житомирського обласного відділення Українського фонду культури у номінації «Образотворче мистецтво» (2014; за втілення образу Тараса Шевченка в камені у містах Коростені та Чуднові).
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації