На вуличних ринках Житомира — черговий шок для покупців. За кілограм іспанської черешні просять вражаючі 800 гривень, за одеську — до 300 грн, а полуниця тримає ціну в 250–280 грн за кілограм навіть у середині червня. У соцмережах жартують: «фрукти — новий люкс», а на базарах зникають охочі купити бодай кілограм сезонних ласощів. Та чому ж ціни на фрукти не лише не падають, а навіть не думають цього робити?
Ціни — «поза сезоном», попри календар
За всіма логікою та кліматичними орієнтирами, середина червня — це пік фруктового сезону: черешня, полуниця, малина, абрикоси — все має бути на піку дозрівання та, відповідно, дешевшати. Але замість цього українці спостерігають рекордно високі ціни на продукцію, яку раніше на цьому етапі сезону вже продавали ящиками по гуртівках.
У Житомирі, як і в інших містах, ціни на фрукти цьогоріч значно вищі, ніж зазвичай:
- Черешня з Іспанії — 750–800 грн/кг;
- Одеська черешня — 250–300 грн/кг;
- Парникова полуниця — 250–280 грн/кг;
- Рання малина — 300–350 грн/кг.
Такі розцінки змушують покупців ставити запитання: де ж наші, українські фрукти? І чому імпортні коштують, як делікатеси?
Затяжна весна, дощі та холод — один із чинників
Одна з головних причин — затяжна весна та несприятливі погодні умови. Через пізнє потепління та надмірну вологість вегетаційний період багатьох культур зсунувся майже на три тижні. Виробники зазначають, що навіть в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях полуниця цьогоріч з’явилася пізніше звичного, і врожайність зменшилася.
«Фрукти наче й є, але їх значно менше. Багато хто втратив урожай через весняні зливи, а зараз усе ще не визріло до кінця», — пояснює один з фермерів на ринку.
Імпорт замість місцевого: іспанська черешня — по преміуму
В умовах дефіциту місцевої продукції на прилавках — імпортні ягоди з Іспанії та Туреччини, що автоматично підвищує ціну. Іспанська черешня — дорога ще до того, як потрапляє в Україну. До її вартості додаються:
- логістика (яка значно здорожчала через війну),
- митні збори,
- курс євро/долара,
- і торгові націнки ритейлу.
В результаті ягода, яку у Європі продають по 3–5 євро за кілограм, доходить до України майже втричі дорожче.
Війна та зруйнована інфраструктура
Ще один важливий фактор — війна та окупація півдня, де традиційно вирощували багато фруктів. Частина полів втрачена або замінована, складна логістика, нестача робочої сили. Особливо це стосується Херсонщини, яка колись була ягідною столицею України.
Крім того, багато господарств не відновили виробництво після підриву Каховської ГЕС, а фермери, які вижили в умовах обстрілів, просто не встигають забезпечити попит.
Ринок працює на «платоспроможну меншість»
На додачу до всього, місцеві продавці орієнтуються на мінімальний обсяг і максимальний прибуток. За нинішньої купівельної спроможності, торгувати великими обсягами невигідно — тому ціни тримають високими, сподіваючись на «клієнта з гаманцем».
«Дешевше буде, але тоді, коли з’явиться масовий врожай — а це ще не раніше ніж кінець червня», — пояснює продавчиня на ринку по вулиці Івана Сірка.
Що далі?
У найближчі два тижні очікується зниження цін, але лише за умови стабільної погоди та дозрівання ягід на півночі та заході України. Проте навряд чи варто чекати на минулорічні 50–70 грн/кг за полуницю. Навіть після «старту сезону» ціни залишаться вдвічі вищими за довоєнні.
Цьогоріч фрукти на прилавках — це не ознака літа, а маркер кризи: кліматичної, економічної, воєнної. І хоча ягода не хліб, але її ціна боляче вдаряє по гаманцях — особливо в регіонах, де зарплати не ростуть уже роками. Українцям лишається сподіватися, що хоч у липні природа й ринок дадуть ковток полегшення.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації