Новина про те, що 18 жовтня 2023-го року суд присяжних Святошинського районного суду міста Києва проголосив вирок п’ятьом працівникам міліцейського полку особливого призначення «Беркут» у кримінальному провадженні «Вбивства людей 20 лютого 2014 року під час Євромайдану», певним чином сколихнула загальний потік українських новин військового часу. У Житомирі ця новина викликала особливий інтерес ще з однієї причини. Серед адвокатів, які представляли потерпілу сторону, був житомирянин Сергій Ярошенко. У Житомирі його знає багато людей, бо тут він народився, тут закінчив навчання у школі і тут розпочав адвокатську діяльність. Проте останні сім років , із березня 2016-го року по жовтень 2023-го, Сергія Миколайовича знає вся Україна, як адвоката жертв Небесної сотні. Тому не важко здогадатися, чому про рішення Святошинського районного суду м. Києва, оголошене 18 жовтня 2023-го року, ми попросили розповісти саме нашого земляка.

Якщо рахувати увесь час слухання цієї справи у суді, то це більше восьми років, якщо взяти за відлік часу січень 2015-го року. Але тут, у Святошинському суді, розгляд справи по суті розпочався у березні того ж року. А з травня 2016-го судовий розгляд тривав у режимі онлайн. Так було до осені 2022-го року, коли із 17 листопада 2022-го року і аж до 18 жовтня 2023-го (майже рік) , суд перебував у нарадчій кімнаті.

Загалом суд тривав аж занадто довго?
Для людей, для громадськості і для країни в цілому вісім років – дуже тривалий період, однак слід зазначити, що судовий розгляд такої справи має свої особливості. Ну, а терміни, можна сказати – цілком робочі, бо загалом в ході розгляду справи про вбивства людей 20 лютого 2014 року під час Євромайдану було проведено 320 судових засідань. За цей час судом допитані 245 осіб з числа потерпілих, правоохоронців, протестувальників, інших очевидців, експертів, самих обвинувачених. Для мене, як адвоката, суд тривав із безпрецедентною інтенсивністю, бо фактично кожного тижня відбувалося одне –два, а в деякі періоди – до чотирьох судових засідань. Наголошую – це дуже інтенсивний розгляд.
Яких результатів досягли судді і чи встановлені вбивці тих 48-ми людей, які загинули 20 лютого 2014 року?
У судовому залі було встановлено імена тих, хто безпосередньо причетний до вбивства майданівців у той чорний для України день. Це службовці полку «Беркут», а конкретно – бійці так званої «чорної роти». П’ятеро обвинувачених проходили по справі і четверо засуджені до різних термінів. Але ми тепер знаємо, що жодних третіх сил, про яких велося чимало розмов, спливало декілька так званих сенсацій щодо литовських чи грузинських спецназівців-снайперів, у подіях 20 лютого 2014 року не було.
Чи можна казати, що в ході слідчих дій і в ході судового розгляду відтворено всю картину подій того лютневого дня? Наскільки повною ситуація щодо учасників фактичного розстрілу протестувальників біля Жовтневого палацу і по вулиці Інститутській?
У ході судового розгляду на лаві підсудних Святошинського суду люди бачили п’ятьох осіб: Олега Янішевського, Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтуру. Відомі терміни та види покарань для них. Обвинуваченого С.Б.Тамтуру, колишнього міліціонера тієї самої «чорної» роти спецпризначення виправдали за всіма статтями обвинувачення. А О.В.Янішевського суд позбавив волі довічно. Павло Аброськін та Сергій Зінченко засуджені до позбавлення волі на 15 років, Олександру Маринченко суд присудив пять років позбавлення волі, але, якщо взяти до уваги терміни його перебування у слідчому ізоляторі, де діють норми так званого «закону Савченко», то свій термін покарання він вже й відбув. Проте ми знаємо, що того дня на вулиці Інститутській працював цілий загін беркутівців, озброєних 21 АКМСом. З них 16 автоматів кудись стріляли. І лише п’ятеро міліціонерів роти «Беркуту» опинилися на лаві підсудних. Тобто, висновки зробити неважко. Слідчі дії мають неабияку перспективу.

Тобто, відчуття, що злочин покараний і злочинці отримали сповна за вбитих, поранених і покалічених людей, у нас не має?
З точки зору громадянина цієї держави, з позиції учасників, навіть свідків тих подій, які відбувалися вісім років тому на Євромайдані (в цілому в урядовому кварталі міста Києва) покарання поки що не дістало конкретних злочинців, яких визнав той же Святошинський суд. Янішевський, Аброськін та Зінченко перебувають за деякою інформацією на території Росії чи то в Криму. Тобто, позбавити волі хоча б трьох вбивць тих протестувальників, що загинули 20 лютого 2014-го року, поки що не вдалося. Але все,(або практично все) що відбувалося на Майдані 20 лютого, в ході судового розгляду справді ретельно досліджено, осмислено, обдумано і мотивовано. Вище ми зазначили про те, що суд встановив конкретних виконавців розстрілу і загибелі майданіців –протестувальників. Слід наголосити, що якраз Святошинський суд своїми висновками і рішенням фактично повністю розвіяв міф про так званий політичний переворот в Україні, який начебто якраз і відбувся 20 лютого 2014-го року і в кілька наступних днів.
Чи можна вважати, що у так званій справі Євромайдану поставлено крапку і наскільки перспективним можна вважати наступні слідчі дії та судові процеси щодо подій листопада 2013-лютого 2014 років?
Звісно, крапку у такому процесі ставити очевидно зарано. Те, що рішення Святошинського районного суду буде оскаржене у апеляційних інстанціях, можна навіть не сумніватися. Але слід взяти до уваги , що тільки 4 жовтня 2023-го року завершено розслідування ще однієї масштабної справи щодо колишнього керівництва України (президент-втікач, керівники силових міністерств та низка інших високопосадовців) яким пред’явлено обвинувачення за організацію розгону протестувальників і конкретно –щодо розстрілів 18 та 20 лютого 2014-го року. Адже всього постраждалих у ході тих буремних подій наразі встановлено аж 887 осіб і 132-ї правоохоронців. Йдеться також про майнові збитки на суму понад 16 мільйонів гривень. Але найголовніше, на чому варто наголосити, що йдеться про злочини проти основ Національної безпеки, які не мають і не можуть мати терміну давності. Тому уникнути відповідальності за вчинене на Євромайдані не вдасться. Хтось втік і переховується, хтось можливо вже вмер чи загинув. Але вина і міра відповідальності кожного посадовця, від міліціонера до Президента України, буде встановлена. У цьому я не сумніваюсь. Сьогодні важливо зберегти державу, над якою нависла смертельна небезпека і водночас не менш важливо навести в ній належний порядок.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

