Тяжке горе і біль знову прийшли до нашої громади.
Наш земляк, воїн Збройних Сил України Андрій Коннов, повернувся додому на щиті.
Коннов Андрій Вікторович народився 24 грудня 1980 року в місті Житомир.
До першого класу пішов у школу №8 м. Житомира, а згодом займався спортом (боротьбою) у школі №17.
Після закінчення школи вступив до Житомирського ліцею №6, де здобув спеціальність «кранівник».
Після навчання працював майстром із виробництва шкарпеток на приватному підприємстві «ЗІМ».
У червні 2018 року разом із родиною переїхав до села Глибочиця Житомирського району.
Мама, Любов Петрівна, після розлучення самостійно виховувала трьох синів – Олексія, Сергія та Андрія. Вона була для них і мамою, і татом, виростила своїх хлопців у любові й турботі. Найменший, Андрій, завжди залишався поруч із мамою, був її опорою та підтримкою, постійно був поряд, коли мама хворіла. Він вирізнявся оптимізмом та любов’ю до життя. Був добрим та щирим сином, другом та побратимом.
У 2023 році Андрій був призваний до лав Збройних Сил України, служив у складі 3-ї механізованої бригади та проходив службу в найгарячіших точках фронту.
18 лютого 2024 року його мама отримала сповіщення про зникнення сина безвісти.
А вже 21 лютого 2025 року прийшло повідомлення про присвоєння Андрію статусу учасника бойових дій та Ветерана війни.
Любов Петрівна щодня чекала на сина і вірила, що він повернеться додому живим. Андрій часто снився їй, і вона не втрачала надії.
Проте 21 серпня 2025 року надійшла страшна звістка: при виконанні бойового завдання в Харківській області, Куп’янському районі, поблизу села Сеньківка, її син Андрій загинув.
Перед смертю він заповів матері жити і за себе, і за нього.
Світла пам’ять полеглому воїну. Безмежна вдячність і шана його подвигу.
Герої не вмирають!
Вони назавжди залишаються у наших серцях.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
