На фото зображена зупинка «майдан Згоди» в напрямку Автовокзалу.
Тут ми можемо побачити типовий приклад того, як відбувається “розвантаження товарів”. Так само як і наслідок того, до чого воно призводить.
Крім того, що такі дії руйнують покриття тротуару, вони ще і заважають нормальному руху пішоходів. Люди банально змушені обходити подібні роботи. Інколи навіть по проїзній частині, якщо вантажівка займає всю ширину тротуару.
Про це повідомляє Телеграм-канал «Тут є місто»
Про будь-яку “безбар’єрність” в такому випадку можна і не казати. Вона відсутня тут як явище.
На захист таких дій деякі скажуть: “Але ж їм треба десь вигрузити той товар”. І будуть праві. Але лише частково.
Чи може бути інакше?
Як показує досвід інших міст та країн — може і з цією проблемою потрібно боротися.
І боротися з цим можна як інфраструктурно, так і регуляційно.
Інфраструктура
Розумні міста давно вже придумали таке поняття як «Commercial loading/unloading zone»: місця, які спеціально призначені для того, щоб на них могла зупинитися вантажівка для розвантаження товарів.
Вони є буквально у всіх розвинених країнах світу: США, Німеччина, Японія. (фото 2 і 3)
Навіть містопланування підлаштовується під таку потребу і нове житло та комерцію заздалегідь будують з окремою зоною, для обслуговування будівель (вигрузка товарів, забирання сміття і т.п.). (фото 5)
Регуляції
З найбанальніших прикладів — дозвіл на комерційне обслуговування будівель лише рано вранці чи пізно ввечері. Все для того, щоб вантажівки не заважали людям в години пік.
Деякі міста йдуть далі і розробляють систему попереднього бронювання delivery-слотів під доставку. Ти завчасно бронюєш слот на певну дату і час та приїздиш саме на нього.
Жорстка регуляція цієї сфери включно зі штрафами за порушення ПДР та евакуацією транспортних засобів.
Мікромобільність для подолання “останньої милі”
Це взагалі тренд останніх років, який пов’язаний з тим, що доставка товарів на ділянці “останньої милі” відбувається не вантажними автомобілями, а спеціальними вантажними-велосипедами чи вантажними візками. (фото 4)
Це дуже актуально у розрізі доставки товарів у великі пішохідні зони та місця, куди традиційний комерційний транспорт не в змозі потрапити.
Що ж робити у нашому випадку?
Для початку було б непогано визнати існування цієї проблеми на рівні міста.
Чим раніше ми перестанемо собі брехати про її відсутність, тим швидше зможе розробити план дій для її вирішення.
Далі необхідно розробити план розміщення зон розвантаження/завантаження товарів для різних сценаріїв розміщення:
– Десь територія та навколишня інфраструктура дозволяє зробити спеціальну технічну зону з тильного боку будівлі, де буде відбуватися вся комерційна логістика;
– Десь же потрібно буде зробити спеціальні паркувальні зони біля тротуарів, звідки можна буде займатися транспортуванням товарів до магазинів;
– Десь необхідно доставляти товари виключно “засобами мікромобільності” не залучаючи при цьому традиційний комерційний транспорт;
– Звичайно не можна забувати і про контроль та регуляцію цієї сфери: з залучення муніципальної інспекції, поліції і т.п.
Для кожного місця необхідно обирати свій індивідуальний підхід
Лише в такому випадку можна буде очікувати на якісний результат. Також ні в якому разі не потрібно забувати про діалог між владою, бізнесом та громадою.
Зміни мають відбуватися консолідовано, а не просто ламаючи одного з учасників цих змін!
Цікаві посилання
1. Curb Management Action Plan (https://www.nyc.gov/html/dot/downloads/pdf/curb-management-action-plan.pdf ) (якщо дослівно то це “План дій з управління тротуарами”). Плани Нью-Йорка по облаштування просторів тротуарів та узбіч: парковка, доставка, літні майданчики кафе, тощо;
2. Small vehicles of Tokyo (https://medium.com/butwhatwasthequestion/small-vehicles-of-tokyo-7cdda49c2bf8 ). Про те, як засоби мікромобільності допомагають формувати вуличне життя у найбільшому місті світу.
ФОТО: 2 – nyc.gov; 3 – duesseldorf.de; 4 – ПроМобільність (http://pro-mobility.org/)/Гілл Аллен/Рекс/Shutterstock.
Телеграм-канал «Тут є місто»
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації