У середовищі української громадськості вирують думки, лунають пропозиції стосовно того, як краще облаштувати життя і побут тяжко поранених, скалічених воїнів ЗСУ. Серед таких пропозицій знаходять місце прихильники Петиції, яка б запропонувала б владі перетворити один із найбільших столичних готелів під госпіталь, хоспіс, або ж Будинок Ветерана. Там , на думку авторів Петиції, мають перебувати під доглядом медичного персоналу бійці ЗСУ із найважчими пораненнями, люди, які не можуть без сторонньої допомоги пройти чи проходити процеси тривалої реабілітації після отриманих ран чи отриманої інвалідності (каліцтва). Ще один аргумент авторів чи прихильників такої Петиції полягає у тому, що подібний заклад у центрі столиці (чи навіть у районі урядового кварталу) буде привертати увагу закордонних делегацій, які вже зараз доволі часто прибувають до Києва.Подібна пропозиція поки що не має жодної реакції від середовища військових, хоча у нинішній ситуації куди важливішою є позиція та пропозиції психологів та реабілітологів, причетних до ситуації із подолання психо-травматиних наслідків перебування в районі безпосередніх боїв воїнів ЗСУ. Акцентування уваги на перетворення місця реабілітації чи суміщення реабілітаційного закладу зі спробами та намаганнями привернути публічну увагу до проблем військових, що втратили працездатність під час боїв, прямо суперечить більшості реабілітаційно-психологічних методик оздоровлення та подолання посттравматичних станів військових. Щодо перетворення (пристосування) приміщень готелів, палаців чи інших споруд житлового чи рекреаційно-туристичного напрямку під госпітально-санаторні заклади для осіб із важкими враженнями та станами, то цей процес вимагатиме докорінної перебудови та переоснащення більшої частини будівельно –інженерних і навіть архітектурних конструкцій, що вимагатиме дуже потужних фінансових ресурсів. Натомість результативність та ефект від таких перебудов та реконструкцій поки що не вивчені, або ж незначні, а то – і зовсім сумнівні. Адже у всьому світі для реабілітації та подолання травм психо-терапевтичного напрямку найважливішим фактором є місце розташування закладу. Як правило, це заміська територія, краще рекреаційно–курортного зонування, або ж майданчик із безпосереднім сусідством із зоною зелених насаджень. Окрім того, для пацієнтів із враженнями органів опорно-рухливого апарату, що змушені пересуватися за допомогою візочків, підйомників, спеціальних ліфтів і т.п. дуже важливе значення має відповідна інженерна інфраструктура, яка має бути передбаченою на рівні конструкційно-проектних характеристик. Тому Будинки ветеранів, санаторії та хоспіси для людей із важкими враженнями та каліцтвами доцільно розміщувати у приміських, краще лісопаркових зонах, які забезпечують психологічний комфорт та належні умови для відпочинку, реабілітації, відновлення і т.п. Якраз розташування та облаштування закладів реабілітації за таким, чи подібним принципом, і стане критерієм та показником справжньої, належної та високофахової уваги з боку суспільства (насамперед – держави) до проблем людей, що постраждали за їх волю, свободу та незалежність. В очах громадськості (у тому числі й закордонної) така увага стане мірилом цивілізованості українського суспільства та Української держави.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

