В вільному продажу з’явилася нова книга Петра Білоуса «Університет суворого режиму».
За чутками, ректорка університету дала вказівку спалити екземпляри попередньої книги автора з бібліотеки вишу во дворі навчального закладу.
Цей роман житомирського автора є продовженням попередньої розповіді про будні провінційного університету, який з волі керівника перетворився на зону суворого режиму, внаслідок чого освітній процес у ньому став нагадувати карикатуру. Новий твір також є лакмусовим індикатором для сучасників: він виявляє морально ушкоджених осіб, які прагнуть з осередка освіти і науки зробити бізнесовий проект. Персонажі роману, вирісши у специфічних суспільних та сімейних обставинах, намагаються злочинними засобами задовольнити власні хворобливі амбіції, а не «сіяти розумне, добре і вічне». У романі вони зазнають краху, але в реальному жит- ті досі водяться. Гострий сюжет, захоплююча фабула, легкий оповідальний це те, що може привернути увагу читача і заглибити його у перипетії української сучасності.
Довідково:
Петро Васильович Білоус (нар. 13 жовтня 1953, с. Никонівка Бердичівський район Житомирська область) — український літературознавець, письменник, доктор філологічних наук, професор.
Освіту здобував у Никонівській восьмирічній та Половецькій середній школах (1961—1971 роки). 1971 року вступив на філологічний факультет Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка, де за чотири роки здобув фах учителя української мови та літератури. У студентські роки нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» (1973 р.). З 1975 року працював на кафедрі української літератури цього ж навчального закладу (тепер — університет). Упродовж 1977—1981 років навчався в аспірантурі Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН України. 5 березня 1982 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Просвітницько-гуманістичні ідеї першої половини XVIII століття і творчість В. Григоровича-Барського». 1988 року П. Білоусу присуджено звання доцента. 1998 року П. Білоус захистив докторську дисертацію «Паломницька проза в історії української літератури». З 1999 року Петро Білоус — відмінник освіти України, а 2001 року науковцю присвоєно вчене звання професора. Лауреат обласних літературних премій імені Лесі Українки, Бориса Тена і Василя Земляка. 30 червня 2020 року припинив трудову діяльність у Житомирському державному університеті імені Івана Франка. З жовтня 2020 року працює на посаді професора кафедри філології Комунального закладу вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради.
За час роботи на кафедрі української літератури викладав такі навчальні курси: історія української літератури, українська усна народна творчість, вступ до літературознавства, теорія літератури, історія української книги, історія українського мистецтва, історія української літературної критики, газетно-журнальне редагування, теорія журналістики, видавнича справа, спецкурси — «Українська міфологія», «Психологія літературної творчості», «Сучасний літературний процес». Автор понад 350 наукових публікацій (з них — 3-томне видання вибраних студій «Літературна медієвістика», 23 монографії, 38 навчальних посібників для студентів та вчителів, решта — статті в українських та закордонних виданнях). Наукову діяльність П. Білоус поєднує із художньою творчістю. Він — автор 15 поетичних збірок, 10 прозових книг, засновник і редактор літературного часопису «Філео+Логос», що видається в Навчально-науковому інституті філології та журналістики, упорядник альманахів та збірок молодих літераторів. Учений бере активну участь у науковому, краєзнавчому та культурному житті області та всієї України.
Додатково стаття:
Михайло Жайворон. Лакмусовий індикатор моралі та ученості // Золота Пектораль, 08.06.2022; Буквоїд, 10.06.2022 / Петро Білоус. Університет суворого режиму. Роман // Житомир: вид. ФОП Худяков О. В., 2022. — 312 с.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/zhyt_city
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації