Колишній бойовий медик Роман Замрій, позивний «Йода», повідомив про шокуючий інцидент із незаконним затриманням у Чернівецькій області. Його свідчення викликали широкий резонанс серед військових, волонтерів і громадськості. Ситуація оголила глибокі проблеми мобілізаційної системи, в якій навіть герої війни можуть бути поставлені поза закон і людське ставлення.
Ветеран війни, що рятував сотні – у підвалі без води
Роман Замрій — бойовий медик, що добровольцем став до лав ЗСУ ще у 2014 році. Після повномасштабного вторгнення був начальником медичної служби, пройшов найгарячіші точки — від Херсона до Бахмута. За його плечима — врятовані життя понад 700 українських військових. У 2023 році Роман повернувся до цивільної медицини, а у січні 2024 року був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Батько трьох дітей, він і досі не стоїть осторонь війни — просто робить свою справу там, де потрібен.
4 червня Романа зупинили на блокпості в Чернівецькій області. Представник ТЦК, за словами медика, забрав документи, сів у його машину й переконав доїхати до військкомату. На вході до ТЦК він нібито попросив телефон, щоб «скинути документи», а потім зник. Телефон не повернули. Вже наступного ранку Роману повідомили, що його відправляють на ВЛК (військово-лікарську комісію), хоча він мав чинну броню.
— «Я взагалі не заперечую, що придатний до служби, але не розумію, навіщо робити цирк. Рентгену взагалі немає. Просто записують: здоровий. Я сказав, що маю камінці в нирках. Мені відповіли — нема. Доступ до моєї електронної медкарти закритий, а смс для відкриття доступу не прочитати — бо телефон у ТЦК», — написав він.
«Підвалу нема, але вас тримають під замком»
Далі починається найстрашніше: три дні Замрія утримували у зачиненій кімнаті без доступу до води, їжі, інформації та туалету. Він називає її «підвалом», хоча представники обласного ТЦК просили так не говорити — мовляв, «підвалу нема». Однак кімната з гратами, зачинена ззовні, без вентиляції й навіть елементарної гігієни — важко назвати інакше.
— «На будь-яке питання — одна відповідь: у тебе немає телефону, отже немає броні, немає документів. У туалет — тільки якщо постукаєш і ще пощастить. Один із днів — без води і без їжі», — згадує медик.
З ним у кімнаті перебував ще один чоловік — колишній майор авіації, а згодом і молодий хлопець, якого затримали просто під час велоподорожі. Обидва, за словами Замрія, були шоковані не самою мобілізацією, а ставленням.
— «Майор казав, що збирався повернутись у свою авіаційну частину. Але після побаченого — передумав. Хлопець плакав, бо хотів просто повідомити дівчині, щоб не шукала його. Він не був проти служби. До того моменту», — написав Роман.
«Військові проти військових»: конфлікт на передачі
Після трьох діб Замрія з іншими «утриманими» везли понад 16 годин у закритому автобусі — знову без їжі, без води. Уже на пункті передачі в частину відбувся конфлікт між офіцерами: представник бойової частини обурено вимагав пояснень, чому мобілізують людину з чинною бронню та досвідом, якого бракує на фронті.
— «Офіцер дивився на них і питав: навіщо? Хто вам дозволив так знущатися з людей? Коли почув, що телефон забрали і не віддавали — почав кричати. У його очах було те, чого не вистачає системі — людяність», — згадує Роман.
«Я не проти мобілізації. Я проти нелюдських методів»
У своїй публікації Замрій чітко підкреслює: він не проти мобілізації, він за сильну армію. Але він проти методів, які не лише принижують людську гідність, а й вбивають бойовий дух.
— «Без мобілізації наша країна не встоїть. Але немає більшого злочину у військовий час, ніж вбити бойовий дух своїх же солдат. Я не розумію, хто дав право відбирати телефони в хлопців, які їдуть на війну. Вони не мають змоги навіть попрощатися з рідними», — пише ветеран.
Реакція та можливі наслідки
Після оприлюднення історії, громадськість вимагає офіційного розслідування. У Чернівецькому ТЦК нібито «вибачались» і просили «не писати про підвал», але жодних публічних заяв або кадрових рішень станом на зараз немає.
Заява Романа Замрія — це не лише особиста історія. Це тест на зрілість держави, яка воює не лише з ворогом, а й із власною бюрократією. Замість того, щоб берегти фахівців і мотивованих бійців, деякі військові установи діють за логікою радянського плану — «закрити норматив».
Ця історія вже стала резонансною. Вона не про зраду чи дискредитацію армії. Вона про необхідність змін.
Редакція слідкує за розвитком ситуації та готова надати слово представникам ТЦК, аби висвітлити позицію обох сторін.
Якщо ви стали свідком або учасником подібних ситуацій — пишіть нам. Мовчати про таке — гірше, ніж казати правду.
Текст підготовано на основі публікацій Романа Замрія, Ігоря Царика та повідомлень українських ЗМІ.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації