Про це повідомляє в соціальній мережі Фейсбук Сергій Сіваченко.
Дійсно, Володимир Столярчук та Сергій Засімчук своє нещодавнє офіційне закордонне відрядження до Польщі використали, зокрема, для святкового проведення часу в сімейному колі.
На початку зроблю такий вступ. Як не прикро, але надокучлива фраза “кому війна, а кому мати рідна” ніяк не втрачає своєї актуальності. В нинішній скрутний час болісно дивитися на мажорні витівки чи проступки можновладців на рівні центральної влади в Києві. Але вдвічі огидніше спостерігати за плюванням на людську мораль місцевих посадовців. Бо це ближче, бо це дужче болить.
Тож для того, аби трохи спустити очільників Хорошівської громади на грішну землю, мені доводиться оприлюднити ось таку соціально важливу інформацію. В останні дні червня наш селищний голова Столярчук та його заступник Засімчук разом поїхали в закордонне відрядження до Польщі. Зазвичай, погодження на такі поїздки надає Житомирська обласна військова адміністрація за умови їхньої особливої важливості. Але дивно, що початок відрядження випав на вихідні – якраз в цей момент проводилися святкові дні в польській гміні Ожиш, яка є побратимом нашого Хорошева. І якраз на цих святкових заходах і були присутні наші очільники.
Погодьтеся, це не найкращий час для вирішення серйозних питань отримання допомоги/підтримки для нашої громади в нелегкий період. Зате це був найліпший момент, аби селищному голові Столярчуку спробувати себе в ролі піцейоли та попрактикуватися в приготуванні смаколиків. А ще нашим очільникам громади випав шанс повправлятися на стрілецькому вмінні. Та вже піца піцою. Але от відразу скажіть, в запрошенні на участь в цьому заході зі стрільби можна було відмовити?! Так, наші польські сусіди гостинні люди. Але в них нема війни, і для них той тир буденність. А в Україні є реальна війна! Тому в керівників громад є чудова можливість практикувати бойові навички на українських полігонах в процесі загальної військової підготовки. Але як ти вже ті польські мішені збиваєш, то не ставай хоч на те демонстративне фото “почесних стрілків”! https://www.facebook.com/photo/?fbid=978929460907797&set=pcb.978930927574317
Та добре, повеселилися – час і до роботи. Проте цікаво, що на сайті гміни Ожиш ні в вихідні, ні з понеділка та й досі не було жодної інформації про ділові зустрічі з представниками з Хорошева. Так само на сайті Хорошівської громади не було ані слова про цілі та плідні результати поїздки делегації від селищної ради до Польщі, наче це був вояж з грифом “таємно” для виконання спецзавдання.
Але в цій історії морально неприпустимим є те, що Столярчука та Засімчука в офіційному закордонному відрядженні супроводжували їхні дружини з дітьми. Так, члени родин наших чиновників можуть вільно подорожувати і відпочивати. От уявіть, як вони спланували собі літні відпустки за кордоном і… ненароком зустріли своїх суджених в польському Ожиші. Який збіг обставин! Хоча я розумію, що члени родин наших керівників, найімовірніше, не входили до складу офіційних делегацій, але я не вірю в те, що дружини не користувалися привілейованим статусом “перших леді” або трималися впродовж трьох святкових днів подалі від своїх чоловіків.
І чомусь про це підпільне “возз’єднання родин” вони тихенько мовчали після прибуття додому, не виставляли фоточок про чудовий родинний відпочинок. Проте, на біду, наші гостинні польські друзі зафіксували наших земляків на святкових фото і вільно виклали в мережу, як абсолютний доказ невдалої конспірації. Обличчя дітей з журналістських етичних міркувань мною приховані, але подробиці можна знайти на ФБ-сторінці гміни Ожиш: https://www.facebook.com/mosirorzysz/posts/pfbid021tcXE456WJFta9AojzYZLwuXpDgzqjdWutaPcuuyRJ775VirQxDVjy6TMjJGYSKyl або https://www.facebook.com/polanakultury/posts/pfbid02FRWKSdMLhbNf9sh41Gxuq1HLdzyqN6fE25vFzNLjLReGQcTTzDmJyALHvNbaZw9Gl
Але свято в Ожиші в неділю закінчилося. Проте Столярчук та Засімчук зі своїми родинами синхронно прибули в Хорошів лише наприкінці тижня. Що з це знову за співпадіння! Вибачте, але тут не буде очікуваного деким скандального відео з теплих заморських пляжів. Проте, думаю, кожен може зробити висновок, в чому ж причина такої неймовірної синхронності закордонних відряджень керівників громади і відпочинку їхніх сімей.
Моє особисте переконання: всі чиновники (як зокрема й всі українці) повинні під час війни відпочивати і в межах розумного навіть розважитися, щоб емоційно не вигоріти та щоб елементарно від негативу “дах не поїхав”. Але аж ніяк не видумувати, як закордонне відрядження максимально використати в своїх інтересах!
І мене особисто в цій історії пантеличить така деталь: якого, вибачте, біса ви в ту закордонну поїздку сунетесь удвох під час війни?! Та й ще на цілий тиждень! Те, що наш голова з заступником в громаді кругом на заходах з’являються в парі, наче сіамські близнюки, нікого вже не здивує. Але у випадку надзвичайної ситуації, хто контролюватиме життєдіяльність громади? Пам’ятаєте ж, якраз в дні цього “спареного” відрядження на Хорошівською громадою літали ворожі ракети. Когось вчить елементарний приклад, що президент та віцепрезидент США за законом не мають права одночасно бути за межами країни, аби не втрачався контроль в екстремальних ситуаціях? А тут хіба голова або заступник не знає всіх наших проблем і під час поїздки закордон самостійно не зможе озвучити наші потреби чи домовитись про співпрацю?
Тож і виходить, що 3 липня журналісти каналу “Суспільне: Житомир” хотіли взяти коментар про підготовку громади до зими, а відповіді дати не було кому – обоє керівників були за кордоном. А в телефонному режимі й зовсім не захотіли спілкуватися. Згодом же у відповіді на запит з 8 питань від журналістів в кількох абзацах було повідомлено: все в порядку, до можливої складної зими в громаді готові.
Цікаво було б почути про плідні результати відрядження, зокрема щодо вирішення проблем в енергетичній галузі. Бо в кризовому 2022 році наші очільники громади теж планували візит до польського Ожиша. Тоді нагорі поставили умову: їдьте, якщо зможете привезти чимало необхідної на той час гуманітарної допомоги. Тому делегація від Хорошева врешті й відмовилася їхати.
Ну, звісно. Вдома ж спокійніше. Зарплата стабільно крапає. Ще й як крапає! Якщо у відносно спокійному 2021 році річний заробіток селищного голови Володимира Столярчука був 488 000 грн., то в 2022 році (після повномасштабного вторгнення) він склав 616 000 грн., а в 2023 році – вже 660 000 тис. грн. Причому 100-відсоткові суми преміальних селищний голова виписував собі сам, можливо, радіючи, що на той момент Е-декларації про доходи були закриті. І лише під тиском громадянського суспільства Верховна Рада та Президент України змушені були у 2024 році ці декларації знову відкрити. І все таємне просто вилізно нагору.
Та й заступника Засімчука останніми роками не сильно обділили – він теж отримував майже 500 000 грн. Хоча парадоксально виглядає, що в останній декларації Сергій Засімчук не задекларував ні копійки грошових активів у своєї сім’ї, але з пустими кишенями чомусь вступив у перегони за купівлю торгового приміщення в центрі Хорошева.
Тому спостерігати за цією безпардонністю в межах громади просто неможливо, так як і замочувати факти корупції на рівні держави, щоб нібито не розхитувати човен всередині України.
Можливо, хтось пам’ятає, з початком широкомасштабної війни я особисто закликав всіх забути старі образи та взятися за спільну роботу на перемогу. Сам, як журналіст, тривалий час не доймав нашу владу за певні управлінські проступки, аби не колотити зайвого обурення серед населення. Єдине, що висвітлював трешову історію, коли селищний голова Столярчук рятував свого водія, котрого теоборонівці зловили під час комендантської години напідпитку. А ще пояснював, як очільник громади під час війни вирішив подати до суду на мене й на видання “20 хвилин. Житомир” і врешті ганебно програв ту справу. До речі, знаєте, чого селищний голова тими нападками домігся? Національна спілка журналістів України висунула його на отримання звання “Ворог преси” (це такий рейтинг, де фігурують Янукович, Кива та інші одіозні діячі). Підтвердження за посиланням:
Отака вона журналістська солідарність. І отаке служіння в інтересах суспільства, що, за даними соціологів, ставить боротьбу з корупцією на 1 місце серед державних викликів. Тому цей запит на справедливість від громадян хтось має виконувати. А якщо кому примарилися чиясь підготовка до виборів, то затямте: що нинішня влада в нашій громаді та й у всій країні легітимна до закінчення війни! Крапка! А ось коли та війна закінчиться, це питання і міжнародної політики, і нашої спроможності допомагати обороноздатності України щоденно, на всіх рівнях. Зокрема й на рівні звичайної громади, де тривала бездіяльність та невдачі керівників не можна вічно списувати на проблеми воєнного часу.
Тож зараз після тривалої паузи спробуємо трохи повернути до тями наших очільників, щоб вони не так сильно думали про облаштування особистого життя та комфортного відпочинку, а глибше зайнялися проблемами громади, яких назбиралося чимало. Бо війна з Росією триває! І наші найвищі керівники мусять власних прикладом стимулювати людей до самопожертви та боротьби з ворогом будь-якими методами, а не викликати розпач і подекуди й ненависть у простих громадян, які змушені споглядати за закордонними сімейними вояжами голови та заступника Хорошівської громади.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації