Однією з ренесансних поем, яка, ймовірно, з’явилися на українських землях є поема «Про вибиття татар перекопських під Вишнівцем року 1512-го», яка стала частиною польськомовної «Хроніки польської, литовської, жмудської і всієї Русі» Матвія Стрийковського, виданої в Королевці (Кенігсбергу) в 1582 р. Ця хроніка є компілятивним твором, котрий містив як прозові, так і поетичні фрагменти. Тому, ймовірно, згадана поема «Про вибиття татар перекопських під Вишнівцем року 1512-го» не була творінням Матвія Стрийковського, а іншого автора. Просто хроніст її використав, оскільки вона «вписувалася» в його книгу, подаючи історичну інформацію. Хто був автором цієї поеми, ми не знаємо. Однак, аналізуючи її зміст, можемо припустити, що це міг бути придворний поет відомого князя-полководця Костянтина Івановича Острозького, який виграв велику кількість битв, зокрема битву під Оршею в 1514 р. проти московітів. Принаймні в поемі «Про вибиття татар перекопських під Вишнівцем року 1512-го» чимало йдеться про цього діяча, де він постає центральною фігурою цієї битви. І тому поема цілком могла бути написана на його замовлення.
Не будемо повністю описувати твір, а звернемо увагу на один цікавий, власне актуальний для нас момент. Одним із центральних епізодів поеми є суперечка між «польським» і «литовським» військом.
Тут необхідно пояснити, що під Вишнівцем у 1512 р. проти татар воювали війська Польського королівства й Великого князівства Литовського й Руського. Перших звично іменували «поляками», других – литовцями». Хоча в «польському» війські (і про це йдеться в поемі) було чимало руських (українських) воїнів з Галичини. Натомість, основна частина «литовського» війська була з Волині. Очолював же об’єднане військо «поляків» і «литвинів» князь Костянтин Острозький.
Останній у суперечці між «поляками» й «литвинами» вдавався до різних аргументів, аби зорганізувати війська так, щоб не нашкодити справі і виграти битву:
«Рушили із Вишнівця, вийшли на дорогу,
Але спільний той похід спричинив тривогу.
Сварка в гетьманів зайшла: як бій починати,
Хочуть Польща і Литва наперед ставати.
Костянтин Острозький сам хоче першим бути,
Бо не раз громив татар, вивчив їхні штуки.
Вік на тому стратив свій, знав за їхню справу,
Був свідомий, де, які на коші застави.
Мовив: першим поведе він своїх бувальців,
А ще — сила в кулаці, не в окремих пальцях.
Чи ж поляки уперед можуть наступати,
Як за хитрощі татар де ж їм певно знати?
А коли б щось негаразд з першими вчинилось
Й решта війська заодно в скруті б опинилась».
Як бачимо, в поемі спеціально акцентується увага на тому, що князь Острозький багато воював з татарами («вік на тому стратив свій») і добре знав їхню поведінку під час бою («вивчив їхні штуки»).
Однак «поляки» не особливо зважають на слова Костянтина й домагаються свого. Вони вважають, що їхні воїни добре навчені військовому мистецтву й тому повинні знаходитися в передніх рядах, б’ючись із татарами:
«Мудро радив Костянтин, та поляки спірні
Відрікали, що й у них юнаки добірні,
Котрі й по німеччинах, франціях бували
І навчалися вони в школах фехтувальних».
Тут спеціально Костянтин Острозький звертає увагу на те, що воєнні дії у Західній Європі різниться від того, як воюють татари. І тому тут необхідно застосовувати іншу тактику, інше військове мистецтво:
«Князь Острозький одповів знову ж мудрим словом:
В полі шабля й сагайдак — це не те, що вдома.
Волох, німець чи француз у військовій справі
Зовсім інші, ніж турчин серед піль кривавих.
Тут не німця, а татар подолати треба,
В правім ділі хай Господь допоможе з неба».
Тут мимоволі напрошуються певні паралелі з сучасністю. Нині в російсько-українській війні традиційні військові підходи, які притаманні арміям НАТО, «не зовсім працюють». І українці фактично в протистоянні з росіянами виробили нові підходи у веденні війни – «війну дронів». У певному сенсі, історія повторюється.
У статті використаний переклад з польської мови Вадима Пепи поеми «Про вибиття татар перекопських під Вишнівцем року 1512-го»
Петро Кралюк
Малюнок: Би́тва під Лопу́шним (відома також як Битва під Вишневцем) – Вікіпедія
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city