У особистому архіві Бориса Тена зберігався один, здавалось, неважливий документ – програма лекторію для молоді Житомирського музичного училища ім. В. С. Косенка за 1950 рік.
Нею передбачалися наступні лекції: «Про працю товариша Сталіна «Відносно марксизму в мовознавстві» (ну як же майбутнім музикантам без такої «важливої» праці, тим паче, що в той час розпочалася чергова кампанія, яка передбачала боротьбу за чистоту марксизму в сфері мовознавства), «Атомна енергія та її використання» (теж дуже «потрібна» лекція для майбутніх музикантів, оскільки незадовго перед тим, у 1949 р., Радянський Союз випробував атомну бомбу), «Міжнародне становище» (це традиційна лекція в ті часи у різних лекторіях), «М. І. Глінка» (як же без такого російського композитора!), «Художня література як засіб комуністичного виховання» (теж «потрібна» лекція для майбутніх музикантів), «Образ Й. В. Сталіна в народній творчості» (без коментарів), «Радянські композитори-пісенники» (це хоч стосується музики).
Але серед цих лекцій була одна (!) лекція про видатних українських композиторів Миколу Лисенка й Миколу Леонтовича. І читав її Микола Хомичевський. Цей лекторій ніби віддзеркалює позицію Бориса Тена. Він згоджується пристосуватися до радянської системи, але проводить свою українську лінію.
Симптоматично також, що низка учнів Бориса Тена опинилися в таборі дисидентів-шістдесятників. Це Євген Концевич, брати Анатолій та Валерій Шевчуки. Як говорив автору Валерій Шевчук, Борис Тен демонстрував їм своє несприйняття радянськості. Інша річ, що робив це обережно. Життя його багато чого навчило. Він чудово розумів, що перебуває на контролі в співробітників радянських спуцслужб. Навіть знав людей, які доносили на нього.
Не без того, що Борис Тен, перебуваючи чи то в Гулазі, чи на державній службі мусив був здійснювати певні ритуальні дії – керовані ним хори виконували ідейні пісні, до деяких з таких пісень він писав музику, ідейні «вкраплення» робив у поодиноких своїх статтях і публікованих поетичних творах.
Доводилося й перекладати ідейні твори зарубіжних авторів. Такі були правила гри. Але граючи в цю гру з владою, Борис Тен робити свою нерадянську справу.
Автора: Петро Кралюк
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації