Йдеться про щорічну подію — Національний молитовний сніданок, який спочатку зародився як міжконфесійний діалог з метою об’єднання влади, бізнесу, духовенства та громадської спільноти. В Україні захід традиційно проходить з-під патронату Президента та має стати майданчиком для єдності, миру і духовних цінностей.
Народний депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі заявив, що його не допустили до участі в молитовному сніданку. І хоча він очікував бути серед запрошених, дізнався від американських посадовців, що його ім’я відсутнє у списках запрошених. І це при тому, що тепер нове правило — затвердження всіх учасників здійснює Офіс Президента.
Гончаренко назвав ситуацію «неймовірним ідіотизмом», зазначивши: ніби-то навіть молитись «можна лише з дозволу Зеленського». За його словами, це суперечить ідеї сніданку, який мав бути простором для влади, опозиції, бізнесу і духовенства, що шукають єдності. Замість цього «до заходу допускають лише своїх» — тобто лояльних урядових діячів. Він завершив словами: радить відкривати Біблію, наприклад, Євангеліє від Матвія 23:27, що натякає на лицемірство влади.
Молитовний сніданок — у світовій традиції це неформальна платформа, де опоненти збираються задля спільної молитви за націю. В американському контексті — це ключовий інструмент національного примирення: республіканці і демократи об’єднуються перед Богом. Якщо ж захід перетворюється на селекційний обмежувач, втрачається і його мета.
Якщо це справді система, що допускає лише тих, хто «свій», — це вже не сніданок, а політичний захід за сценарієм ОП. У країні, де демократична різноманітність і вільний діалог мають велике значення, викликати у глядачів недовіру — значить підривати суспільно-політичні основи.
Позиція Гончаренко змушує запитати: чи можна вірити у справжню нейтральність та позапартійність заходу? Якщо список учасників визначають «згори», це означає, що захід може перетворитися для влади на інструмент політичного промо.
Олексій Гончаренко підняв важливу і тривожну тему: чи продовжує молитовний сніданок бути майданчиком для національного діалогу, чи став ще одним інструментом політичної дистанції?
- Якщо дозвіл на участь справді дає лише Офіс Президента, це викликає питання прозорості та свободи в середовищі, де має домінувати єднання, а не поділ.
- Якщо ж спробують надалі використовувати цей захід як показник лояльності, втрачаються основи довіри. Сніданок може втратити сенс, знецінивши первинну мету — спілкування і молитву.
Ситуація із виключенням опозиції — дзвінок до влади: час дати зрозуміти, що на духовному майданчику місця для партійних бар’єрів не має бути.
Це не політичний випадок — це перевірка на цінності. Молитва об’єднує, лише якщо є місце для всіх.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації