Нещодавно з головою ГО “Колеціонери та краєзнавці Житомира” Богданом Ващенком, прогулялися вуличками Житомира і ознайомилися із цікавими зразками одного з невід’ємних частин міського ландшафту – металевими люками (Рис. 1).
На них мало хто звертає увагу і певною мірою нам зрозуміло чому. Це не старовина, не якійсь шедевр чи раритет. Вони мало кому цікаві. Вони буденні і ми до них звикли, бо супроводжують наше життя щодня, тому ми їх не помічаємо. Проте мало примітні металеві диски, особливо для науковців і краєзнавців, представляють неабиякий інтерес. Це здавалося безмовні свідки є часткою нашої історії, через призму якого ми можемо прослідкувати історію розвитку комунального господарства міста, зокрема, водогону, каналізації, телефону та інших мереж. Лицьова сторона люків дещо нагадує карбовані монети або медалі бо мають свою властиву тільки для них легенду. Зображення, написи і позначки на них можуть розповісти допитливому досліднику багато про що. Зокрема, про те коли і на якому підприємстві і в якому населеному пункті вони були виготовлені, для чого вони призначалися, за якими стандартами їх виготовляли, їх специфікацію та різновиди, географію поширення, про розвиток економічних зв’язків, про походження і період побутування зразків тощо.



Під час нашої невеличкої подорожі ми оглянули вибірково район торгівельного центру і житнього ринку по вул. Гоголівській, а також інші ділянки по вулицях Небесної Сотні, Грушевського та Князів Острозьких. Загалом вдалося обстежити 20 металевих люків (Рис. Рис. 2-4).
Усі вони круглої в плані форми. Поверхня їх прикрашена різними, переважно рельєфно-випуклими орнаментальними композиціями (решітка, решітка в колі, хвиля та у вигляді 2-7 рядних концентричних кіл).

На одному зразку збереглося зображення електричного роз’єму та ізолятора з блискавками зверху та по сторонах.
На багатьох люках можна побачити позначки у вигляді заголовних літер, у тому числі: Д (дренаж), К (каналізація), ГК (городская канализация), ГТС (городская телефонная сеть).
На датах, що іноді простежуються на поверхні люків, визначаємо, що оглянуті зразки з’явилися у різний період часу від 1930-х рр. до 1998 року включно.
На двох зразках збереглися логотипи (В та 89 або В9), а на інших абревіатури або повні назви підприємств. В їх числі Броварской стройкомбинат, ЖЛМЗ, ЖОМЗ, ЗМ, ЗСД ЮЗС, Керчь ТЛЗ (трубо-литейный завод), КЭРМЗ, ЛМЗ Полтава, Макеевский РМЗ, металообробний завод м. Могилів-Подільський, РЛМЗ, СЭМЗ та ЭМЗ. Пізніше, в наступних публікаціях їх окремо розглянемо.
Географія місць, де виготовлялися люки із тих, що визначені, нараховує 7 населених пунктів: Житомир, Могилів-Подільський, Бровари, Полтава, Київ, Керчь та Макіївка.
Пошуки і вивчення цих цікавих раритетів минулого, які щороку після чергових ремонтів зникають з вулиць нашого міста або замінюються на нові та більш сучасніші, продовжуються.
Старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

