Нещодавно науковці, музеєзнавці і краєзнавці Києва, Житомира та Звягеля, з нагоди Дня археолога, провели ряд робіт на теренах Звягельщини (кол. Новоград-Волинського району).
Першим пунктом на їх шляху став досить відомий в регіоні Звягельський краєзнавчий музей (м. Звягель, вул. Соборності, 24) (Рис. 1). Коротенько про його історію. Музей у місті було створено згідно рішення міської ради від 30 листопада 2005 р.
У наступному році він розмістився у 2 залах на 2 поверсі Палацу культури імені Лесі Українки. У жовтні 2018 р. під музей було відведено ділянку, на якій розміщався будинок колишньої аптеки № 29. З того часу музейники розпочинають роботи по створенню нової експозиції. Фонди музею на той час нараховували понад 3 тис. експонатів. У складі музею створено 5 відділів: геологія, археологія, етнографія, періоди середньовіччя і Другої Світової війни. З 2006 р. музей очолює О.М. Жовтюк, за ініціативи якої музей у цьому році суттєво оновив і доповнив свої експозиції по розділу археології первісної доби і давньоруського часу (Рис. Рис. 2 – 6).
Слід відзначити, що до роботи музею періодично залучаються науковці і провідні фахівці з різних галузей знання, які, зокрема, надають посильну допомогу і допомагають атрибутувати і визначити культурно-хронологічну приналежність предметів старовини, які постійно надходять до фондів музею. От і цього разу археологи А.В. Петраускас (Інститут археології НАН України) та О.О. Тарабукін (Житомирський обласний краєзнавчий музей) надали відповідну допомогу (Рис. Рис. 7-8). В процесі огляду нових знахідок визначили крем’яні і кам’яні знаряддя праці первісної доби, предмети скіфського періоду, пірофілітові, кістяні та залізні виробів часів Київської Русі (Рис. Рис. 9-13) тощо.
Після завершення робіт у музеї, науковці рушили до селища Городниця (Рис. 14). Вже там на місці до групи приєднався відомий історик, громадський і військовий діяч, директор Українського інституту національної пам’яті О.А. Алфьоров та представник Городницької селищної ради Л.М. Валєнкевич.
Основною метою робіт було визначення аномалії, яку ще 13 серпня 2024 р. було виявлено науковцями кафедри геофізики Київського національного університету Т.Г. Шевченка – К.М. Бондар та І.В. Цюпа на території городища-замчища (Рис. Рис. 15-16). Проведено огляд пам’ятки, а спеціальним щупом було здійснено зондування території, визначено і позначено реперні точки розташування об’єкту (Рис. Рис. 17-18, відео № 1). Таким чином, було підготовлене підґрунтя для наступних досліджень, які орієнтовно планується провести у жовтні-листопаді цього року.
Припускають, що на цьому місці могла розташовуватися кам’яна башта. Як це спостерігається на неподалік розташованому замчищі в с. Губків Рівненської області. Але не виключено, що тут міг бути й храм.
За спогадами старожилів, тут ще в радянські часи, коли на територію замчища перенесли поховання партизан, на місці де могла бути старовинна споруда, було встановлено обеліск на ступінчастому постаменті (напевно цегляний), про що свідчить фото 1967 року, яку вдалося відшукати методисту місцевої публічної бібліотеки А.А. Костюк (Рис. 19).
До речі, в Городницькій публічній бібліотеці (вул. Дубицька, 1), як з’ясувалося, з 2017 р. працює “Городницьке краєзнавче товариствоˮ. Його засновником є жителька селища Галина Миколаївна Колесник (Рис. 20, відео № 2). Вона зацікавилась минулим краю, почала збирати різні матеріали і згуртувала навколо себе краєзнавців та небайдужих мешканців. За її ініціативою було також створено краєзнавчий збірник, на сторінках якого розміщалися зібрані товариством матеріали. Перший випуск побачив світ у 2018 р. (Рис. 21).
Загалом же упродовж 2018 – 2024 рр. було видрукувано 24 випуски. Матеріали в них розміщені за різною тематикою: дати, події, населені пункти, постаті, документи, фото, звичаї, традиції, повір’я, побут, народні ремесла, бувальщини, фольклор, які охоплюють територію в межах колишнього Городницького району. У збірниках представлені не лише статті, але й велика кількість фотознімків (портрети, групові фото, будинки, підприємства, природа, краєвиди, пам’ятки і багато іншого). На сторінках збірників розміщено багато цікавих матеріалів з історії населених пунктів краю. В окремих випусках наводяться відомості про топонімічні об’єкти, легенди і перекази (Рис. Рис. 22-23).
Частину випусків цього цікавого краєзнавчого збірника Галина Миколаївна люб’язно подарувала Житомирському обласному краєзнавчому музею (Рис. 24, відео № 3). Тепер усі дізнаються, що в Городниці працює краєзнавче товариство, яке результати своєї діяльності висвітлює на сторінках власноруч створеного збірника.
Наша подорож Звягельщиною на сьогодні завершилася, залишила масу емоцій та приємних вражень. Сподіваємося, що ми сюди обов’язково повернемося і продовжимо вивчення різночасових старожитностей, що дозволить відкривати мало або взагалі невідомі сторінки з історичного минулого краю.
Старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації