Ще влітку 2023 р. в районі МЖК у подвір’ї багатоповерхового житлового будинку по вул. Лук’яненка, 5, з південно-західної сторони, було знайдено один зразок металевого люку з дуже цікавою позначкою (Рис. Рис. 1-2).
Додатково обстежений 06 липня 2025 р. Люк круглої форми з двома уступами-упорами на кінцях, діаметром 67 см. Поверхня прикрашена рельєфно-випуклим орнаментом у вигляді зігнутих півдугою лопатей, що відходять від центру до краю люку у вигляді “виру” (“водовороту”). По середині коло з кантом по периметру, діаметром 24 см. В середині велика літера “К” (каналізація), а під нею знизу зображено цікаву позначку, що віддалено нагадує абревіатуру із двох поєднаних літер “І” та “С”, оточених по колу рядком відступаючих 10 зірочок. Очевидно, що це логотип підприємства. Логотип заввишки 7 см, завширшки 6,5 см. Інші позначки і написи відсутні (Рис. Рис. 3-4).
Подібні люки, але з дещо іншим дизайном були знайдені також на вул. Корольова у південно-східній та вул. Стародавній в центральній частинах міста.
По вул. Корольова, на захід від північного краю ринку, ще 09 червня 2023 р. знайдені два люки. Додатково обстежені 29 червня та 06 липня 2025 р., а 08 липня знайдено ще один люк.
Люк № 1. Розташований на північний захід від будинку № 36 та гаражів біля нього, на пішохідній частині вулиці (Рис. 5). В плані круглої форми, з двома уступами-упорами на кінцях, діаметром 62 см, прикрашений чотирма концентричними колами. У внутрішньому колі, діаметром 23 см, позначки і написи. Ближче до лівої сторони велика літера “К” (каналізація), праворуч наскрізний отвір для вентиляції, а далі логотип іншого зразку у вигляді абревіатури із двох поєднаних літер “І” та “С”, а ліворуч, знизу та праворуч маленькі літери, які разом складають скорочення ЛМЗ (Ісполін, ливарно-механічний завод). Логотип заввишки 7,5 см, завширшки 2 – 6 см. Нижче, по краю напис: ДСТУ БВ.2.5..26 : 2005” (Рис. 6). Останній напис означає, що люк було виготовлено за державними стандартами України у 2005 році.
Люк № 2. Розташований за 43 м на схід від першого, на пішохідній частині вулиці, неподалік від проїзду до приватного будинку (Рис. 7). Частково засипаний землею. В плані круглої форми, з двома уступами-упорами на кінцях, діаметром 62 см, прикрашений чотирма концентричними колами. У внутрішньому колі, діаметром 23 см, позначки і написи. Ближче до лівої сторони велика літера “К” (каналізація), праворуч наскрізний отвір для вентиляції, а далі логотип іншого зразку у вигляді абревіатури із двох поєднаних літер “І” та “С”, а ліворуч, знизу та праворуч маленькі літери, які разом складають скорочення ЛМЗ. Логотип заввишки 7,5 см, завширшки 2 – 6,2 см. Нижче, по краю напис: ДСТУ БВ.2.5..26 : 2005”
(Рис. Люк № 3. Розташований за 22 м на схід від другого, на пішохідній частині вулиці, неподалік електричного стовпа (Рис. 9). Майже засипаний землею. В плані круглої форми, з двома уступами-упорами на кінцях, діаметром 61 см, прикрашений чотирма концентричними колами. У внутрішньому колі, діаметром 23 см, позначки і написи. Ближче до лівої сторони велика літера “К” (каналізація), праворуч наскрізний отвір для вентиляції, а далі логотип іншого зразку
у вигляді абревіатури із двох поєднаних літер “І” та “С”, а ліворуч, знизу та праворуч маленькі літери, які разом складають скорочення ЛМЗ. Логотип заввишки 7,5 см, завширшки 2 – 6,2 см. Нижче, по краю напис: ДСТУ БВ.2.5..26 : 2005” (Рис. 10).
Ще два люки зафіксовані по вул. Стародавній 30 червня 2025 р. Додатково обстежені 07 липня 2025 р.
Перший люк розташований біля північної сторони будівлі готелю Рейкартц, на проїжджій частині вулиці (Рис. 11). В плані круглої форми з двома уступами-упорами на кінцях, діаметром 63,5 см. Поверхня прикрашена рельєфно-випуклим орнаментом у вигляді прямих лопатей, що відходять від центру по діагоналі до краю люку у вигляді “виру” (“водовороту”). По середині коло з кантом по периметру, діаметром 25,5 см. У внутрішньому полі, по середині велика літера “К” (каналізація), зверху праворуч наскрізний отвір для вентиляції. Праворуч від літери логотип аналогічний тому, що виявлений по вул. Корольова. Логотип заввишки 7,2 см, завширшки 2 – 6,6 см. По краю праворуч, від низу до верху напис: ДСТУ БВ. 2. 5 – 26 : 2005” (Рис. 12).
Другий, люк розташований поруч, за 14 – 15 м на північний захід від першого (Рис. 13). В плані круглої форми з двома уступами-упорами на кінцях, діаметром 63,8 см. Поверхня прикрашена рельєфно-випуклим орнаментом у вигляді прямих лопатей, що відходять від центру по діагоналі до краю люку у вигляді “виру” (“водовороту”). По середині коло з кантом по периметру, діаметром 24 см. У внутрішньому полі, ближче до лівого краю велика літера “К” (каналізація). Праворуч від літери у верхній частині логотипу наскрізний отвір для вентиляції, діаметром 2,4 см. Праворуч від літери логотип аналогічний тому, що виявлений на першому люку. Логотип заввишки 7,5 см, завширшки 2 – 7 см. По краю зверху напис: ДСТУ БВ. 2. 5 – 26 : 2005” (Рис. 14).
І хоча логотипи на вище наведених зразках дещо відрізняються, вони все ж відносяться до одного і того ж підприємства. В результаті пошуків вдалося з’ясувати, що такий логотип мало підприємство, яке спеціалізувалося на ливарному виробництві і механічній обробці (Рис. 15). І воно розташовується в західній частині України, у м. Дубно Рівненської області, на березі р. Іква, за 230 – 240 км по шосе на захід від м. Житомира. Виявляється, що це підприємство досі функціонує і є лідером в галузі чавунного литва в західних регіонах України. На сьогодні це – ТЗОВ ЛМЗ “Ісполін”.
Завод було засновано у 1935 році. і на початку спеціалізувався на литті кольорових металів. У період Другої світової війни виробляв деталі для авіаційної техніки, а у післявоєнний період у тому числі освоїв випуск продукції для інших галузей, включаючи металургію. У 1960-х роках відбулася модернізація виробництва, було збудовано новий ливарний цех для виливниць, виготовлялася продукція із застосуванням нових технологій. З 2000 року іменується як ТЗОВ Ливарно-механічний завод (ЛМЗ) “Ісполін”. У 2005 р. – ТЗОВ ВЛМЗ “Ісполін”, спеціалізується на литті із чавуна, виготовлені камінів, чавунних люків, водозливних решіток, обладнання для каналізації, пічне лиття та інше.
Отже, на вулицях Житомира, між іншим, наявні зразки продукції вітчизняних товаровиробників, деякі з яких з’явилися у другому десятиріччі 2000-х років здобуття Україною незалежності.
Пошуки тривають.
Старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації