Під час нашого візиту в Нову Чорторию тут знімали кіно. Використання палацу Прушинських-Оржицьких для декорацій у кіно зайвий раз доводить його кіногенічність, а відповідно і те, що це повноцінний туристичний об’єкт, як і парк розбитий навколо на 70 га, і церква усипальня Оржицьких, зведена у стилі еклектики з елементами історизму. Але перше, що зустрічає туриста у Новій Чорториї – це гігантський паровий млин – схожого розміру я бачив парові млини у Ромнах та Житомирі, але там вони розташовані в межах підприємств і туристичними об’єктами не являються.
П’ятиповерховий паровий млин збудували у на березі Случа у 70-ті роки 19 століття – тоді він ймовірно був найбільший і виробляв неймовірну кількість борошна різних сортів – кажуть до півмільйона пудів. Він працює і нині, щоправда вже не від енергії води.
Нова Чортория, колись була присілком села Чортория (чорторий – вир на воді, можливо їх колись було на ріці Случ багато, от і назву дали). Але, як буває нерідко, присілок став окремим селом – Новою Чорториєю, а на іншому боці заплави залишилась Стара Чортория (її церква гарно проглядається від млина, на іншому боці ставу).
На початку 19 століття власниками села були магнати польського походження Прушинські. Вони звели собі палац та розбили парк. Палац будували у стилі бароко – від того часу збереглася лише частина паркового фасаду, адже в майбутньому палац перебудовували і добудовували – особливо постарались одні із останніх власників – Оржевські. Саме вони надали споруді еклектичних та модернових форм. Вони ж звели собі церкву-усипальню, яка збереглася і нині є діючою. Цей храм зведено у невізантійському стилі (різновид «цегляної» еклектики).
Також від маєтку Оржевських збереглася брама та сторожка (досить симпатична модернова будівля). Нині споруди зайняті Новочорторийським аграрним технікумом.
Їхати у Нову Чорторию варто із Любара – дорога доволі непогана. Усі пам’ятки розташовані при дорозі на центральній вулиці.
Текст та фото Романа Маленкова, Сергія Щербія
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації