Вже сьогодні, у звичному для житомирян «ГНАТЮК/АРТ-ЦЕНТРІ» відбудеться зустріч-презентація книжки за участі її автора. Книга «Генерал Кук. Біографія покоління УПА» автором якої став знаний в Україні чоловік – історик, народний депутат України Володимир В’ятрович. Те, що саме Володимир В’ятрович став автором книги про дуже видатну людину із дуже важкою, загадковою і звитяжною біографією, не є випадковістю. Як львів’янин, як чесний і наполегливий історик, як колишній керівник Інституту Національної пам’яті України, він не просто міг і мав можливість написати книжку-дослідження про останнього командувача Української Повстанчої Армії (УПА), але й був зобов’язаний це зробити. І ось тепер, коли книга побачила світ, отримала перші і багаточисленні схвальні відгуки, можна сказати – В’ятрович таки зробив свою справу.
А тепер – щодо події, щодо презентації і чому так важливо публічно, віч-на-віч із майбутнім читачем (бо на презентацію зазвичай приходять ті, хто ЩЕ НЕ ЧИТАВ) проговорити про головного героя книжки, про час і епоху, яку можна назвати в Україні «ерою УПА»?
Найпершим чином тому, що й досі, не дивлячись на доволі великий і навіть потужний список книжних найменувань , в Україні тематика діяльності ОУН і УПА залишається актуальною для нинішнього покоління її громадян. Мусимо сказати, що у значної частини нашого населення так і досі не подолані стереотипи стосовно «бандєровщіни», як напрямку націоналізму, який сповідував крайній радикалізм, був всуціль терористичним рухом і співпрацював із німецьким нацизмом. Тут радянська пропаганда попрацювала справді потужно і витравити зі свідомості людей брехливі вигадки та інсинуації ще й досі важко. Але є нове покоління українців, які народилися і виросли у вже незалежній державі. Вони начебто й не могли сьорбнути брехливого варива радянського агітпропу, хоча навіть після проголошення незалежності України у 1991-му, радянсько-імперський агітпроп нікуди не подівся. Але існувала інша біда – Українська держава досить мляво пропагувала власну історію, а герої, які поклали життя на алтар свободи і незалежності України, досить тривалий час залишалися у тіні суспільної уваги. Тривалий час про них не було грунтовних досліджень, про лицарів УПА було зовсім небагато художньої літератури, не кажучи про відсутність упівської тематики у театрі чи, тим паче, у кіно. Адже й досі українські дослідники так і не спромоглися створити академічної біографії того ж таки Степана Бандери, не кажучи вже про грунтовні дослідження життєвих біографій Євгена Коновальця, Лева Ребета, Миколи Сціборського, і того таки Романа Шухевича. У переліку постатей із середовища керманичів УПА Василь Кук, який керував боротьбою повстанців вже на завершальному етапі діяльності підпілля ОУН та підрозділів УПА, згадувався рідко, а якщо точніше, то й взагалі епізодично. Знову ж таки, далися взнаки плоди радянської пропаганди стосовно формування в очах українців образу генерала Кука , як зрадника націоналістичного руху. І то лише через примітивно спрощену аргументацію, що, мовляв Василь Кук, залишився живим, а в ув’язненні він провів лише шість років.
Володимир В’ятрович у щойно виданій книзі «Генерал Кук. Біографія покоління УПА» домігся дуже визначного здобутку – йому вдалося показати життя командувача УПА у нерозривному зв’язку із життям України та українців на теренах Другої Речі Посполитої (Польської держави у 1918-1939 роках). Портрет героя на фоні епохи цілого покоління повстанців УПА. Стосовно епохи, то вона була напрочуд драматичною і про цей драматизм, а ще більше – про трагедію українства в умовах пацифікації, деукраїнізації та інших видів державного терору Володимир В’ятрович розповів напрочуд вміло, всебічно, використовуючи вже відомі і щойно відкриті історичні джерела. Тому прийти на зустріч із автором дуже цікавої, знакової для нинішнього покоління українців біографії покоління УПА – це, якщо хочете, патріотичний і громадянський вчинок. Втім, коло читачів у Житомирі традиційно широке, а якщо додати до читацького загалу ще й поціновувачів історії та краєзнавства, то неважко зробити висновок – у «ГНАТЮК/АРТ – ЦЕНТРІ» сьогодні варто очікувати на аншлаг.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації