22 серпня в Національному музеї історії України відбулось урочисте відкриття Виставка «Скарби України. Символи державності», приуроченої до Дня Незалежності України.
Ця знакова подія об’єднала представників різнопрофільних інституцій, фахівців-дослідників, музейників, військовослужбовців ЗСУ й людей, які цікавляться та люблять історію нашої держави.
Олена Земляна Elena Zemliana, генеральна директорка Національний музей історії України, привітала гостей заходу й розповіла про підготовку виставки: «Ми з колегами дуже заповзято працювали над тим, щоб це стало можливим в нереальні терміни. Ми прагнули, щоб наша найбільша та найповніша колекція визначних скарбів державності стала доступною не лише фахівцям, а й громадськості, щоб усі могли відчути та побачити цю історичну тяглість». Також під час зустрічі директорка підкреслила значущість цієї виставки: «Скарби, які тут представлені, засвідчують, що наша незалежність і держава мають багаторічну історію. Це не лише 34 роки відновленої незалежності, а значно більше, що підтверджується і науково, і тими знахідками, які можна побачити тут сьогодні».
Голова Український інститут національної пам’яті Олександр Алфьоров насамперед подякував причетним до представленої на виставці нової знахідки: «Сьогодні на цьому заході за п’ять років зібралися учасники процесу, який називається Городницький скарб. Тут стоїть пан Сергій Комар (зараз він служить у Третій окремій штурмовій бригаді ЗСУ), який 2020 року знайшов і передав державі цей скарб. Пан Андрій Петраускас – історик (теж нині військовий ЗСУ), завдяки якому скарб отримав археологічне підтвердження».
Олександр Алфьоров розповів про історію тризуба як герба України: «Що таке символи державності? Слово “герб” з німецької мови перекладається як “спадок”. Понад тисячу років тому виник княжий знак, особистий знак Володимира, який у 19 столітті назвали тризубом або тризубцем. Ми не знаємо, як називали цей символ наші князі. Але точно знаємо, що його було відроджено 1917 року як герб нашої держави. І сто років тому, коли в Україні про ці срібники майже ніхто не знав, знак, зображений на них, взяли за один із символів нашої держави, щоб продемонструвати спадковість поколінь. І за два роки, поки цей герб був на печатках державних установ, на грошах, на нарукавних знаках, він став асоціюватися в українців зі знаком боротьби за незалежність, знаком спротиву конкретному ворогу – росіянам. І тому відтоді й донині тризуб є символом нашої боротьби».
«Гроші – це атрибут державності, це певною мірою навіть голос держави, яким Національний банк промовляє. Вони відображають культурні, політичні наративи, символіку. Це ми бачимо в тому скарбі, який розглядаємо нині, – і це те, що відстоюють наші захисники», – зазначив у своєму виступі Голова Національний банк України Андрій Пишний. Та додав: «Ми хочемо остаточно завершити грошову реформу, усунути будь-яку спорідненість з усім, що нас поєднує з московщиною. У нас є питомі назви, питомі літери, своя українська історія. Ми повинні за них триматися та закріплювати на кожному кроці. Завдяки нашій співпраці Національний банк наразі розглядає можливість повернути той образ наших пращурів, Великого Володимира, який був суто українським. Досліджуючи цей скарб, ми продовжуємо пошук образу, який має бути закарбований на монетах. Я думаю, що ми й надалі взаємодіятимемо із цього приводу, і повернемо не лише питомі українські назви, а й ті образи, які відповідають історичному контексту та нашій ідентичності».
Також детальніше про Городницький скарб розповів кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас. Після цього всі охочі могли послухати кураторську екскурсію виставкою, яку провела Зінаїда Зразюк, кандидатка історичних наук, завідувачка науково-дослідного відділу нумізматики Національного музею історії України.
Тож дякуємо всім причетним до створення цього проєкту й запрошуємо відвідати виставку, де можна побачити унікальні експонати доби княжої Русі: монети з колекції Національного музею історії України та Городницький скарб монет початку 11 століття. Це закарбовані в металі пам’ятки, що відображають період найбільшого розквіту княжої держави, зміну язичництва християнством, зміцнення князівської влади, встановлення тісніших політичних й економічних зав’язків із сусідніми країнами. На цих мініатюрних пам’ятках зображено князя, його герб – тризуб, який через тисячоліття стане гербом незалежної України.
На виставці вперше широкому загалу представлено нумізматичні пам’ятки із сенсаційної знахідки – монетного скарбу, який у серпні 2020 року біля селища Городниця Житомирської області знайшов місцевий житель Сергій Комар і передав його державі. Військовий відвідав захід із власною родиною та мав нагоду побачити, як змінилися монети після майстерної роботи наших реставраторів. Скарб складається із 35 монет і двох їхніх фрагментів, що карбувалися за часів правління Володимира Святославича (972–1015), Святополка Окаянного (1015–1019), руського князя на ім’я Петор (імовірно, християнське ім’я Святополка) та монет із зображенням апостола Петра.
Серед знакових експонатів виставки, що відображають символи нашої державності, також є фрагмент плінфи з рельєфним відбитком княжого знака – тризуба (кінець 10 століття, з розкопок археолога Вікентія Хвойки) та бойова сокира, інкрустована сріблом із зображенням тризуба (10–11 століття, Чернігівщина). Сокиру передав у дар Національному музею історії України Тарас Хмеловський, а відреставрував художник-реставратор Віктор Голуб.
Партнери виставкового проєкту – Український інститут національної пам’яті, Житомирський обласний краєзнавчий музей.
Вхід на виставку за ціною вхідного квитка до музею – 150 грн, для школярів/студентів/пенсіонерів – 80 грн.
Виставка в музеї працюватиме щодня з 10:00 до 18:00, каса музею – до 17:00.
Фото Вікторії Сідорової, Національний музей історії України.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Національний музей історії України
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації