Шевчук Віталій Сергійович
08.06.1992 — 21.07.2024
Віталій народився в селі Великі Лісівці на Житомирщині, де пройшли його дитячі роки. Навчався в місцевій ЗОШ, повну середню освіту здобув у Потіївській гімназії. Опісля здобув професію бармена, офіціанта в Житомирському вищому професійному училищі сервісу та дизайну і розпочав свій трудовий шлях в Житомирі.
Згодом за покликом серця змінив професію: у 2016 році закінчив Гощанське навчальне відділення Рівненського центру професійно-технічної освіти, здобувши спеціальність «Коваль ручного кування» і заснував власну справу.
Віталій мав золоті руки, був майстром своєї справи та вмів перетворювати мрії на реальність.
Захоплювався та займався спортом, був членом клубу «Айна Бера», брав участь у турнірах із лицарських боїв по всій Україні.
Завзятий, винахідливий, з прекрасним почуттям гумору, він умів знаходити спільну мову з усіма, був наставником і порадником для своєї меншої сестри, завжди піклувався про свою родину. Віталій був турботливим, люблячим татом та чоловіком, мріяв побудувати власний будинок для своєї сім’ї, та війна зламала життєві плани подружжя.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російських агресорів добровільно став на захист України спочатку в ТрО ЗСУ, далі в іншому підрозділі ЗСУ.
За мужні та самовіддані дії при захисті Батьківщини відзначений відомчими та державними нагородами: нагрудним знаком «За службу та звитягу» ІІІ ступеня; орденом «За мужність» ІІІ ступеня; медаллю «Ветеран війни-Учасник бойових дій».
Героїчно загинув 21.07.2024 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. Лише через 4 місяці Герой на щиті повернувся до рідного міста…
Світла пам’ять і вічна слава Герою…
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації