Черняхівська громада провела в останню дорогу молодого Героя СІРКОВА Сергія Володимировича.
Відважному захиснику навіки 25… Він мав би жити, насолоджуватись молодістю, радіти весні, мріяти і втілювати свої мрії в життя. Але у 2022 році, в свої ще юні 22, у перші днів повномасштабної війни Сергій став на захист України, не вагаючись обрав шлях воїна. Солдат служив у 1-й окремій бригаді спеціального призначення ім.І.Богуна, з 2025 року – в складі 82 ОДШБр. Він відслужив у армії з честю та гідністю, пишався тим, що він українець, і завжди ніс у серці любов до рідної землі.
27 травня 2025-го після бойового завдання в складі штурмової бригади Сергій не вийшов на зв’язок з рідними… Через дев’ять місяців болючої невідомості – найстрашніша звістка для родини: ДНК-експертиза підтвердила, що Сергій Сірков загинув під час захисту України.
Сьогодні Герой повернувся додому на щиті. Полеглого захисника зустрічали зі сльозами. Його остання дорога пройшла через живий коридор, який утворили вдячні земляки, ставши навколішки. У Кафедральному храмі на честь Почаївської ікони Божої Матері архієпископ Житомирський і Поліський Володимир звершив чин відспівування захисника України. Квіти, українські прапори, слова вдячності і спільна молитва за Царство Небесне для душі полеглого воїна, – з належними почестями Героя провели до місця його вічного спочивання.
Віднині над його могилою майорить синьо-жовтий стяг. На фото з чорною стрічкою – світле, усміхнене обличчя юнака, який любив життя, але війна його безжально забрала.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
Щирі співчуття батькам, усім рідним і близьким, знайомим і побратимам. Це надважка втрата для кожного, хто знав і любив Сергія.
Вічна пам’ять Герою!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації