АНОХІН РУСЛАН ЕДУАРДОВИЧ
22.02.1987 – 22.01.2026 рр.
Руслан Едуардович народився в селі Королівка на Житомирщині. Здобув повну середню освіту у місті Малині, згодом навчався у вищому професійному технологічному училищі міста Житомира. Працював у сфері охоронної діяльності — розпочинав з охоронця, а з часом обіймав керівні посади. Був вимогливим до себе, відповідальним, справедливим керівником і надійним товаришем, прикладом для колег та підлеглих.
Із перших днів повномасштабного вторгнення рф Руслан без вагань прийняв рішення і став на захист України. Він був справжнім чоловіком — рішучим, сміливим, із чіткими моральними принципами. Для нього не існувало слів «потім» чи «хтось інший». Якщо потрібно — робив. Якщо друг потребував — стояв поруч. Якщо хтось був слабшим — захищав.
Руслан був людиною великого серця — допомагав і словом, і ділом. Поруч із ним ставало спокійніше й надійніше, бо він ніколи не зрадив і не відвернувся. Веселий, щирий, розумний — він умів підтримати, знайти вихід там, де інші опускали руки.
Найбільшим його скарбом була його донечка — його сонце, його натхнення й сенс життя. Заради неї, заради родини, заради мирного майбутнього своєї країни він щодня вставав і йшов туди, де найважче. Мріяв про той день, коли закінчиться війна, коли діти зростатимуть без вибухів і тривог.
22 січня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, внаслідок зіткнення та стрілецького бою з розвідквально-диверсійною групою збройних формувань рф у місті Костянтинівка на Донеччині, мужній Воїн Руслан Едуардович Анохін героїчно загинув.
У вічній скорботі матуся, дружина, донечка, рідні, близькі друзі та бойові побратими…
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
