Житомир, 27 серпня 2025 року — це дата, яку варто запам’ятати для всіх поціновувачів сучасної української літератури. На запрошення Zhytomyr.city та Спілки молодих журналістів, знаний український письменник, поет і драматург Олександр Ірванець презентуватиме свою нову книгу «Відьомська кров». Захід відбудеться о 18:00 у виставковій залі художників за адресою: вул. Театральна, 8.
Напередодні приїзду Олександра Ірванця, поспілкувалися з ним телефоном. Для вашої уваги текстова версія розмови.
Добрий день! Вітання вам з Житомира! Пане Олександр, зовсім нещодавно ви презентували у нашому місті “Ізмарагд княгині Несвіцької”, а тут уже маємо презентацію вашої нової книги “Відьомська кров”. Коли була написана ось ця ваша робота? Я так розумію, що це рукописи, які лежали і чекали свого часу, правильно?
Ну ні, не зовсім. Тобто з Ізмарагдом, то трошки так справді раніше було написано. А “Відьомська кров” писалася з 2022-го, і закінчив я її в 2024-му. Це по моєму перебуванню в Німеччині такий результат, цей твір. Це нова моя повість, і вона вже перекладена німецькою, і десь до кінця року або на початку наступного має бути переклад польською.
Це чудово! У вас все частіше можна бачити персонажів таких містичних навіть, які підійдуть для фільмів жахів. Чому ви використовуєте саме таких героїв у своїх творах?
Персонажі, вони є такими, якими їх творить автор. Я з повагою ставлюся до водіїв трамваїв або обходчиків колії, але поки що я про них не написав. Коли дійде черга, напишу і про них.
А наскільки персонажі містичні, не знаю, зараз мені хочеться писати щось таке з ухилом, це не чисте фентезі, але з ухилом у фентезі. Хоча насправді це в мене така дуже політична, я думаю, більше навіть сатирична річ вийшла. Але там є елементи фентезі, там є чарівницький світ, там є відьми, чаклуни, вампіри і так далі.
Тобто ви отак запланували переплітати містику, ось цих вигаданих персонажів і історичні події?
Ні, історичних подій там немає. Дія відбувається в наші дні, і відповідно там є реалії нашого часу. Це відбувається у сучасному Берліні за участю відьми, точніше кількох відьм, інших чарівників. Але всі реалії сучасні на вулицях сьогоднішнього, можна сказати, Берліна і ще кількох німецьких міст. Там є Бамберг, там є Ляйпциг.
А якби ви декількома словами описали головну ідею твору?
Головна ідея? Знаєш, вчителька катує дітей питанням, що хотів автор сказати своїм твором? (сміється). Якщо ти хочеш головну ідею, боротьба добра зі злом. Добре має перемогти. Ось тобі генеральна ідея.
У вас є в творі оперна співачка. Є дівчинка з Луганщини. Це сплітання подій, те, що переживають українці. Боротьба з Росією в різноманітних формах.
Ти сам за мене говориш. Так, це я написав. Звичайно, під враженням сьогоднішньої ситуації, під враженням війни, під враженням боротьби з Росією. І не тільки на фронті, в сфері культури і так далі. Так, це все є у моїй повісті.
Ця оперна співачка мене наштовхує на думку про Нетребко.
Ну бачиш, мабуть я так і задумував, щоб вона наштовхувала на думку. Але її звати Римма Корсакова. І там був смішний момент, коли вже в видавництві хтось із редакторів погуглив і виявляється, в Росії справді є така, ну правда не оперна, а театральна артистка з таким іменем і прізвищем. Ну хай вибачають, я не знав, я вигадував. Часом буває. Я думаю, що, наприклад, Олексіїв Кузьменків є теж трохи по Україні. І якщо я напишу такого персонажа, ну ти сам розумієш. Головне це протистояння двох цих відьом. Нашої Таїсії і їхньої цієї Рімми Марковни, яка насправді не дисидентка, навпаки, агентка, ну і все таке інше.
У нас нещодавно відбулися зустрічі в Анкориджі на Алясці, а також в Білому домі зустріч Зеленського і лідерів європейських країн. Я так розумію, що це може стати поштовхом до нового твору.
Та ні, зараз нічого не може стати. Я втомлений, я багато працював цього літа. Я переклав величезну польську п’єсу українською мовою. Так що зараз ніяких поштовхів, я вже не годен щось нове зробити. Мабуть, до кінця року навряд чи я щось візьмуся робити нове.
Але ви слідкуєте, правда, за цими подіями?
Ну, ясно, я суспільно активний громадянин.
Ви ж не просто пишете і не бачите, що відбувається довкола?
А хто? А розкажи мені, який письменник, який пише і не бачить?
Я думаю, що є такі, які зосереджені на творчості, щось собі пишуть і не звертають уваги.
Олексію, ключове слово «щось». По-перше, я думаю, що, розумієш, життя щоденне, ситуація в країні, так чи інакше воно відбивається на творчості. Хтось прямо пише болісний вірш про бомбардування, а хтось, ну я, наприклад, не міг написати про війну, бо я на ній не був. Я був два тижні в окупації в Ірпіні, але я не опишу війни. Але в моїй повісті там героїня постійно пам’ятає про війну, яка йде в її країні.
Зустріч Трампа і Путіна… Ви взагалі як до Трампа ставитесь?
Я однаково погано ставлюся не тільки до цих двох президентів, а ще до багатьох президентів на нашій планеті. Але Трампа було б цікавіше описувати, ніж Путіна.
Як би ви прорекламували житомирянам наступну свою зустріч? Чим вона буде особлива цього разу?
Ну, як кожного разу, я буду максимально щирий, відкритий, натхнений, харизматичний. Принаймні, постараюся таким бути, як мені вийде. І, знову ж таки, я знаю житомирську публіку. Вона гарна, вона вдячна, вона уважна. Ну, я сподіваюся, цього разу вона теж буде такою.
На зустрічі вам про політику ставити питання можна? Чи вам краще якісь інші теми?
Питання можна ставити, інша справа, як я буду відповідати. Бо я теж не знаю свого настрою на той момент. Та й політичної ситуації через ці чотири дні ми не можемо уявити. У такий час живемо. Я готовий відповісти на всі питання. Тому до зустрічі у Житомирі!
Інтерв’ю провів Олексій Кузьменко
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації