Тривалий час українцям нав’язувався імперський погляд на літературну спадщину минулого. Виникли ідеологічні міфи, які й досі функціонують у культурному просторі та
підживлюються новими вкидами пропагандистів російської геополітики.
У новій книзі доктора філологічних наук, професора Петра Білоуса «Крадії, фальсифікатори, малороси…» (Петро Білоус. Крадії, фальсифікатори, малороси… Постколоніальне перечитання пам’яток письменства XI-XVIII століть, спростування московських міфів // Бібліотека журналу «Пам’ятки України». Книга 186. — Київ – Варшава: Concordia — Пам’ятки України 2026. — 352 с.) викриваються ідеологічні перекручення й фальшування фактів давньоукраїнського літературного буття.
Автор аргументовано доводить неспроможність ворожих міфів про загальний («общерусский») характер літературної творчості за часів України-Русі, розвінчує надумані твердження про характер українського бароко, аналізує одописання деяких українських письменників, котрі схилялися перед Москвою після вимушеного входження України в імперський географічний простір.
Розпізнавання генетичного коду української літератури, її самобутність та органічність у вітчизняній історії й культурі, постколоніальний дискурс в осмисленні давніх пам’яток — такий зміст і наукове спрямування цієї книги, покликаної формувати адекватні погляди на культурну спадщину рідного народу. Зокрема, розвінчуються міфи про «спільну колиску» як імперський витвір, про «пролог русской литературы», про «темне» українське середньовіччя, універсальність бароко, декодується літописний біографічний міф.
Читачів особливо зацікавить дослідження автора, як «Слово про Ігорів похід» стало патріотичним твором та чи був князь Володимир письменником, як московити украли в нас мову тощо.
Науково-популярне видання гарно ілюстроване та підготовлене до друку учасниками Міжнародного видавничого консорціуму Concordia & Landmarks.
Адресується літературознавцям, історикам, культурологам, релігієзнавцям, педагогам, а також студентам і школярам.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації