«Місто спить, а я вже в рейсі»: історія житомирянки, яка понад 12 років керує тролейбусом
Оксана Денисюк — одна з тих, хто щоранку сідає за кермо тролейбуса у Житомирі. Понад 12 років вона працює водійкою електротранспорту.
«Життя склалося так, що довелося змінювати професію. Спочатку прийшла на підприємство як кондукторка, а згодом почала придивлятися до водіїв, як вони працюють, як керують. Коли оголосили набір на навчання, я вирішила спробувати. І добре, що все вийшло», — розповідає Оксана.
Прокидатися доводиться ще до світанку — часто о четвертій ранку. Та попри це, найулюбленіший момент дня — саме ранковий виїзд на маршрут.
«Я люблю їхати вранці, коли ще пусте місто. Тиша, простір і тільки ти з тролейбусом. От тоді й розумієш, наскільки тобі це подобається», — додає водійка.
Професія ця непроста. За словами Оксани, потрібно одночасно слідкувати за дорогою, контактною мережею над головою і головне — відповідати за безпеку пасажирів.
Після початку повномасштабного вторгнення Житомирське трамвайно-тролейбусне управління, як і багато інших підприємств, зіткнулося з браком кадрів. Частина чоловіків пішла воювати, багато жінок виїхали з країни. А громадський транспорт не може зупинитися.
«До війни у нас працювало приблизно порівну водіїв — жінок і чоловіків. Зараз ситуація змінилася: 80 жінок і 67 чоловіків», — розповідає Ірина Гриценко, начальниця навчально-виробничого центру ЖТТУ.
Підприємство регулярно формує групи для підготовки водіїв тролейбусів. Навчання — безкоштовне, проходить на базі ЖТТУ. Його проводять досвідчені викладачі — фахівці, які самі керували транспортом і знають кожну деталь рухомого складу.
«Ми готуємо за повним курсом профтехосвіти. Після закінчення навчання видаємо свідоцтво державного зразка, яке дає право працювати не лише в Житомирі, а й по всій Україні», — додає пані Ірина.
У курс входять теоретичні предмети, електробезпека, практичні заняття, тренінги з безпеки та психології. Після закінчення — офіційне працевлаштування.
У Житомирі триває набір до нової групи. Наразі бажання навчатися виявили лише дві жінки. Але на підприємстві сподіваються, що приклад таких, як Оксана, надихне інших.
«Жінки на транспорті — це не дивина. Вони працюють відповідально, з повною віддачею. Ми запрошуємо всіх охочих. Головне — бажання», — кажуть у ЖТТУ.
А Оксана Денисюк додає:
«Я люблю цю професію. Вона непроста, але справжня. І кожного разу, коли виходжу в рейс, розумію: я на своєму місці».
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації