Лише упродовж доби до Житомирського райуправління поліції № 2 звернулися троє громадян із заявами про шахрайство. Житель обласного центру втратив майже 680 000 гривень після дзвінка з «банку», жінка з Пулинської громади – майже 10 000 гривень у спробі отримати «міжнародну допомогу», ще один житомирянин переказав 12 000 гривень за «порятунок сина». За всіма фактами розпочаті розслідування.
Днями до 45-річного житомирянина у месенджері зателефонував невідомий, який назвався працівником служби безпеки банку. Співрозмовник переконав заявника, що за його рахунком здійснюються шахрайські операції, тож необхідно терміново переказати кошти за «безпечними» реквізитами.
Чоловік виконав усі рекомендації «оператора», та здійснив п’ять транзакцій на загальну суму 440 500 гривень. Після цього з його рахунку було списано ще майже 238 000 гривень.
Ще один дзвінок від псевдопрацівника банку днями надійшов до 38-річної жительки Пулинської громади. «Оператор» запропонував жінці отримати міжнародну допомогу. Після виконання всіх його вказівок і розголошення конфіденційних банківських даних із рахунку заявниці було списано майже 10 000 гривень.
А от 65-річному житомирянину зателефонував нібито слідчий. Шахрай повідомив чоловікові, що його син травмував дитину, та вимагав заплатити кошти, щоб уникнути відповідальності. Повіривши словам незнайомця, заявник переказав йому 12 тисяч гривень.
Нині поліцейські Житомирщини встановлюють усі обставини та причетних до шахрайських дій. Правова кваліфікація подій – ч. 4 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України.
Водночас правоохоронці наголошують, що аферисти часто використовують психологічний тиск і довіру громадян. Вони можуть вигадати серйозні історії, щоб викликати паніку і змусити швидко діяти, не даючи час на роздуми та перевірку інформації.
Пам’ятайте:
- не довіряйте дзвінкам або повідомленням від незнайомців, навіть якщо вони представилися операторами банку, правоохоронцями, посадовцями чи працівниками міжнародних організацій;
- не повідомляйте нікому дані своєї банківської картки, CVV і PIN-код або паролі для інтернет-банкінгу – жодна фінансова чи державна установа не вимагатиме цієї інформації в телефонному режимі;
- якщо співрозмовник чинить психологічний тиск, погрожує впливом, штрафами, кримінальною відповідальністю чи блокуванням рахунку – це ознаки шахрайства;
- перевіряйте інформацію про надання міжнародної допомоги / компенсації чи виграш призів в офіційних джерелах, адже аферисти часто заманюють привабливими обіцянками.
Розкажіть про заходи перестороги своїм знайомим і рідним, особливо – людям літнього віку.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації