До Міжнародного Дня космонавтики
До Дня працівників ракетно-космічної галузі України
Сергій Павлович Корольов…
Його ім’я назавжди пов’язане з найвеличнішим досягненням людства у галузі науки та техніки – відкриттям ери освоєння людством космічного простору. 4 жовтня 1957 року та 12 квітня 1961 року під керівництвом С.П.Корольова відбулись дві визначні події, які стали ознакою минулого століття – людина здолала силу земного тяжіння і з висоти космічного польоту змінила свої філософські уявлення про Всесвіт! Під його керівництвом була створена перша у світі космічна ракета, без нього не обходився жодний запуск, починаючи з Першого штучного супутника Землі. Він незмінно проводжав у космічні польоти перші екіпажі космонавтів і завжди у числі перших зустрічав їх після повернення на Землю.
Після Другої світової війни у 1946 році С.П.Корольов очолив секретне ОКБ-1, де почали розробляти ракети цивільного та військового призначення. З цього часу його будуть називати Головним конструктором, а ім’я до самої смерті буде засекречене. Пройде час, і ми дізнаємось прізвища тих, хто стояв за кадром операторів та фоторепортерів, які висвітлювали перші космічні запуски і досягнення.
1966 рік… З некролога про смерть Сергія Корольова стало відомо, що народився він у м. Житомирі. Почалися пошуки рідних ученого, житомиряни зустрілися з його мамою – Марією Баланіною. Вона поділилась спогадами про те, як влітку 1906 року приїхала у Житомир зі своїм чоловіком Павлом Корольовим, який отримав місце роботи вчителя Першої чоловічої гімназії. Вони зняли мебльовану квартиру на вулиці Дмитрівській, у спальній кімнаті якої в ніч з 30 на 31 грудня (за старим літочисленням, за новим – 12 січня 1907 року) вона народила майбутнього конструктора . Завдяки її спогадам була відтворена квартира. Разом з донькою Наталією та її сином Андрієм Марія Баланіна відвідала Житомир, і 1 серпня 1970 року переступила поріг будинку, який вона покинула більше 60 років тому і перерізала стрічку при відкритті Меморіального будинку-музею академіка Сергія Корольова, відкривши двері першим відвідувачам.
…В обласному архіві загсу зберігається метрична книга Волинської духовної консисторії. У ній є запис, зроблений у Софійській церкві при Житомирському земсько-сирітському домі, про народження Сергія Корольова. Батьки Сергійка прожили у Житомирі недовго, у 1908 році вони переїхали до Києва і більше сюди не повертались. Подружнє життя теж не склалось, вони розлучились. Саме у Житомирі запалилась зірочка видатного вченого, тут він сказав свої перші слова зробив свої перші кроки у велике життя. Зберіглася і перша фотографія Сергійка. На її звороті відбиток: «Фотографія Декадане. Житомир, Велика Бердичівська, дім Крайської. Спеціальне ательє портретів. Негатив №213» та напис рукою матері «Серьожі ½ року. Знімався 21/07.1907 р».
А потім будуть Ніжин, Київ, Одеса, Москва… Саме у Москві, працюючи у Реактивному науково-дослідному інституті, він буде заарештований і звинувачений у зрадництві. Корольов отримає 10 років позбавлення волі. У Бутирській тюрмі йому зламають нижні щелепи, він буде мити золото на Колимі, де через цингу втратить майже усі зуби.
Під час Другої світової війни у Німеччині з’являється унікальна ракета «Фау-2», розроблена конструктором Вернером фон Брауном, з дальністю польоту 300 км! Вона і стала основою розробки американської та радянської космічної програми. Саме у цей час розкривається талант ученого-дослідника, чудова інженерна інтуїція, творча сміливість у вирішенні найскладніших питань. У 1946 році Сергія Корольова призначили Головним конструктором. Він пройшов складний шлях від покрівельника-черепичника до керівника ракетно-космічного комплексу країни. Усього за кілька місяців до запуску Першого штучного супутника Землі 25 квітня 1957 року він був реабілітований!
…Час ішов, музей набував популярності серед відвідувачів і туристів. Назріла необхідність реконструкції. У 1974 році музей очолив Юліан Руденський, людина творча, справжній ентузіаст, який натхненно взявся за оновлення. Ракетник, військовий, педагог, він прийшов у музей після виходу у відставку з посади викладача Житомирського вищого військового училища радіоелектроніки. Під його керівництвом у 1975-1976 роках був проведений капітальний ремонт будинку і побудована розширена експозиція. Вперше оновлену експозицію було відкрито на честь 70-річчя з дня народження С.П. Корольова – у січні 1977р.
Майже чверть століття директором музею була Ольга Копил – науковець з історії ракетно-космічної техніки. ЇЇ служіння справі було відзначено державними нагородами – у 1998 році вона отримала почесне звання «Заслужений працівник культури України», а в 2007 – нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. У цей період створюється нова експозиція – «Космос» (1991р), де представлена унікальна колекція космічної техніки (спускний апарат космічного корабля «Союз-27», виставковий зразок космічного корабля «Союз», макети «Лунохода-2», спускного апарату космічного корабля «Восток» у натуральну величину), 9 міліграмів місячного грунту, зразки метеоритів, польотні речі космонавтів, документи, фотографії. Експозиція музею і сьогодні вражає. Це не просто колекція предметів, пов’язаних із особистістю і діяльністю Сергія Корольова, а витвір мистецтва, гімн Людині, її творчому Духу.
Автором філософської концепції експозиції «Космос» стала нинішній директор музею Ірина Дячук. Завдяки оригінальному художньому вирішенню, поєднанню світла і музики, створено неповторну атмосферу присутності в космосі, а інформація про досягнення науково-технічної творчості і розвиток планетарного мислення надихає на роздуми про сенс Буття, Добро і Зло, смисл життя, вічне. Тут космос виступає в гармонії з людиною і її творіннями. І, можливо, вічне бажання людини зрозуміти космос, розкрити його таємниці і є сенсом нашого земного буття… Наукові конференції, творчі зустрічі, концерти, виставки, конкурси, стали традиційними і дозволили музею стати центром науки, освіти і культури
Сфера наукових інтересів Ірини Дячук – космічна філософія і економіка. Вона – кандидат філософських наук, відзначена державними нагородами – орденами Княгині Ольги другого та третього ступенів. Ірина Дмитрівна – Почесний працівник космічної галузі України. Все її життя пов’язане із музеєм. Тут, зовсім юною, вона розпочала свій шлях з посади молодшого наукового співробітника. Сьогодні – вона Генеральний директор відомого далеко за межами України музею. І в цьому, безперечно, її заслуга. За цей час музей здобув статус Національного, став засновником і учасником яскравих проектів регіонального і державного значення, таких, що презентують Україну, як космічну державу в багатьох країнах світу.
Під її керівництвом колектив музею працює у прагненні втілення і розвитку ідей Корольова про необхідність вільного творчого мислення і об’єднане спільною космічною діяльністю людство. «Крізь терни – до зірок! Per aspera ad аstra!»
Заслужений працівник культури України І. Вишневецька
Провідний науковий співробітник Н. Закревська
Національний музей космонавтики ім. академіка С. Корольова
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації