Нещодавно внесений до Верховної Ради законопроєкт про легалізацію порнографії привернув велику увагу до цієї теми. Очікується, що він здатний дати держбюджету майже 10 млрд доларів. Але при детальному розгляді все виявляється не таким простим і однозначним. Чи лише грішми вимірюється ефект майбутнього українського порноренесансу? Спробуємо розібратися
Як і будь-яка індустрія, порнобізнес має свої тренди й перспективи, своїх вигодонабувачів та аутсайдерів. Нещодавно внесений до Верховної Ради законопроєкт про легалізацію порнографії привернув велику увагу до цієї теми. Очікується, що він здатний дати держбюджету майже 10 млрд доларів. Але при детальному розгляді все виявляється не таким простим і однозначним. Чи лише грішми вимірюється ефект майбутнього українського порноренесансу? Спробуємо розібратися.
Дітей і тварин таки пожаліли…
На сьогоднішній день ввозити у нашу країну, виготовляти, зберігати, розповсюджувати порноматеріали та займатися їх збутом заборонено. Існує також стаття про «створення чи утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти», під яку підпадають не лише порностудії, а й будинки розпусти.
Цю норму, до речі, у проєкті закону теж пропонується усунути. Тобто виникає дивна ситуація. Коли утримання притону декриміналізоване, а проституція ні.
За порушення заборони на порнографію в Україні вас у кращому разі оштрафують, а в найгіршому — дадуть від 3 до 7 років. Що ж пропонують народні депутати? Вони вважають, що слід узаконити все, що роблять повнолітні за згодою, а заборонити лише «екстремальне» порно, наприклад дитяче.
Таким чином, Україна потрапляє до компанії тих країн, де порнографія дозволена ще з початку 1970-х років, — Данія, Норвегія та Швеція. А також тих, де заборона на порнографію юридично зберігається, проте насправді не застосовується, — Австрія, Німеччина, Нідерланди, США та Франція.
На порно закон заплющує очі, якщо не порушуються деякі табу: порнографія за участю дітей та тварин, некрофілія та насильницький примус заборонені. Щоправда, до таких заборон цивілізовані європейці додумалися не одразу.
Зокрема, у Нідерландах порносцени за участю різних звірят стали незаконними лише з 2008 року. У Данії секс із тваринами заборонили у 2015 році, а з дітьми ще у 80-х.
У більшості країн, де ставлення до порнографії є толерантним, виходять із того, що тіло дорослої людини — це її власність і вона має право розпоряджатися нею як завгодно. Це наслідок ліберальної ідеології, для якої непохитність права і свободи є священною.
Інша річ, що така ідеологія у своїй вимозі безмежної свободи для людини може доходити до абсурду, заперечуючи не лише моральні, а й навіть соціальні та біологічні закони.
Далі: https://huxley.media/uk/kontent-dlja-doroslih-realii-legalizacii-v-ukraini/
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації