У Житомирі вміють спілкуватися щиро, тепло і по дружньому. Точно – як на духу!
У Житомирі є чимало людей, яких знають у місті через певні причини. Костянтина Гулюка (Костянтина Гая), наприклад, вже багато років житомиряни вважають впізнаваним і самобутнім вуличним музикантом.
Мабуть тому, що Костянтин вже майже три десятки років практикує виступи перед вуличною публікою, пропонуючи мелодії на сопілці, блок-флейті, або співаючи пісень під власноручний акомпанемент гітари. Періодично раз на два- три роки Костянтин ( мистецьке псевдо Костянтин Гай) пропонує житомирянам творчі зустрічі у залах, де зазвичай виступають барди, поети, музиканти та інші відомі і цікаві для житомирян люди. 5 жовтня, у суботу, Костянтин Гай запропонував провести зустріч зі своїми шанувальниками у добре відомому «Гнатюк – Арт центрі». Шанувальники Костянтина, його знайомі, друзі і навіть рідня музиканта заповнили практично усі місця у популярному залі, а знаний у Житомирі викладач-філолог Володимир Білобровець, який нині працює в обласній науковій бібліотеці, як неперевершений майстер сценічного конферансу, одразу і дуже вдало занурив глядацьку аудиторію у знайомство із життєвою біографією Костянтина Гая. Насправді життєвий шлях Костянтина Гулюка вмістив у себе дуже великий перелік сторінок, фактів, періодів та епізодів. Цікаво, наприклад, дізнатися, що замолоду Костянтин Гулюк неабияк і дуже серйозно захоплювався дуже популярним на той час у Житомирі видом спорту. Так, веслування на каное було настільки серйозним захопленням юнака, що службу в армії Костянтин Гулюк розпочав у спортивному підрозділі. Далі, вже після армії, Костянтин пробував себе на виробництві. Працював у Кривому Розі, але увесь вільний час приділяв улюбленому захопленню – навчався гри на волторні, а за будь-якої нагоди намагався висловити свої думки і, знову ж таки, критичні зауваження стосовно неоковирностей довколишнього життя на сторінках газет і журналів.
Хто краще і ближче знає Костянтина Гулюка, той однозначно відзначить, що Гулюк ніколи не полізе за словом у кишеню – він може сказати, може влучно зауважити, а якщо захоче – може написати вірш, байку чи навіть гумореску. Тому кожен його творчий вечір, який на афішах позначався «Як на духу», завжди цікавий, бо багатий і щедрий на творчі несподіванки, напрочуд самобутні «номери» його концертної програми. Усі знають, що Костянтин Гай часто імпровізує зі спробами створення пісень-ремейків, пропонуючи своїм слухачам власні тексти на давно відомі у народі хітові мелодії. Ось і цього разу, 5 жовтня 2024 року Костянтин Гай запропонував низку текстів гостро актуального зараз звучання щодо протидії рашистській агресії. Москальсько-кацапська навала у його виступах виглядає, як підле, ганебне і всуціль злочинне явище, суть якого українцям давно відома, але не завжди сповна усвідомлена. Ще одна цікава і все ж таки – важлива деталь: Костянтин найчастіше пише слова, переробляє, адаптує на свій лад і смак тексти вже відомих пісень виключно самотужки. Можливо не завжди це виглядає досконало блискуче, але на його ж власну думку – все має бути чесно, відверто і щиро. Тому щирість і простота, безпосередність у висловлюваннях та міркуваннях, якими Костянтин Гулюк супроводжує свої творчі вечори, приваблюють чимале коло його однодумців та колег – прихильників.
Звісно ж, у суботній вечір 5 жовтня 2024 року до залу «Гнатюк арт центру» прийшли люди, які давно знають Костянтина Гая і так само давно його шанують і поважають. Тому і авторські пісні у виконанні вуличного музиканта, і його коментарі та зауваження, якими він щедро супроводжував чи не кожен виконаний твір, були однаково цікавими і часто супроводжувалися ледь не зливою глядацьких оплесків. А загалом все дійство у залі «Гнатюк Арт центру» проходило урочисто і тепло і півтори години мистецько-музичних перфомансів від Костянтина Гая проминули майже непомітно. Словом – «Як на духу».
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації