Таку назву має проєкт, який реалізується в Обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олега Ольжича і дає можливість юним талантам заявити про себе і представити результати своєї творчості.
В рамках проєкту у відділі літератури іноземними мовами бібліотеки відбулася подія з казковою назвою «Одного разу у липні”. Це не був конкурс і не змагання за призове місце. Це була тепла зустріч у дружньому колі, сповнена справжньої зацікавленості, доброго гумору і змістовного спілкування, Свої художні роботи представляв тринадцятирічний художник, учень житомирського ліцею №23 Володимир Рудюк.
Представлені роботи організатори заходу поділили умовно на дві частини — «Пензель розповідає історію!» – де здебільшого були представлені пейзажі, жанрові композиції, виконані у кольорі і друга частина – «Олівець вміє сміятися», яка представляла шаржі, виконані олівцем і лінером.
Перша частина робіт — це відтворені на папері роздуми юного художника, його почуття і настрої, які вражають глибиною, а також цікавими композиційними і колористичними рішеннями. Друга частина робіт не могла не викликати посмішки у присутніх. Це різні характери, образи людей, в яких не має авторського засудження чи гніву, а є щирість і доброта. Це коли правда приходить в гості з гарним настороєм і посмішкою. Адже дитячий малюнокніколи не буває нечесним і ніколи не містить недоброго. У шаржах Володі Рудюка є одна особливість – в усіх зображеннях героїв є гіперболізований ніс – в кожного різний, смішний, але перебільшено виразний, який вказує на певні риси характеру. І як тут не пригадати повість Миколи Гоголя «Ніс», який зображував цю частину людського обличчя, як нагадування, що статус і посада не можуть бути важливішими за людські якості.
Володя Рудюк малює, фантазує творить із самого малечку. І як свідчать його близькі, він помічає те, повз чого інші проходять не задумуючись. Власне з допитливості, щирого інтересу до світу, сміливого погляду на життя – і починається любов до творчості і високого лету . Власне вони й є ознакою таланту .
В кожному великому художнику колись жив маленький хлопчик, який просто любив малювати. Головне не перестати творити.









Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

