Історія із теперішнім триденним ремонтом шляхового покриття на вулиці Корольова слід розпочинати ще із осені 2019 року, коли на чималому шматку вулиці Корольова (від мостового шляхопроводу до перехрестя з вулицею Параджанова) було виконано капітальний ремонт. Головним підрядником-виконавцем ремонтних робіт була фірма «Автомагістраль» і більше двох місяців поспіль дорожники ремонтували шляхове покриття включно із тротуарами та заміною «порєбріків». Скажемо так: ремонт шляхового покриття був виконаний добротно і досі капітальним чином оновлений відтинок шляху слугує для автомобілів місцем для розгону на надвисоких швидкостях. Якраз після виконаного капітального ремонту вулиця Корольова стала нагадувати злітну смугу невеликого аеродрому, де житомирські «шумахери» менше 70-ти кілометрів на годину не їдуть.
Однак виконання ремонтних робіт супроводжувались грубими і очевидними порушеннями усіх мислимих дорожних технологій. Найпершим чином капітальний ремонт шляхового полотна «автомагістралівці» жодним чином не узгоджували із керівництвом Житомирського ТТУ. Можливо це було викликано тим, що фінансувалися роботи з капремонту вулиці Корольова у 2019-му році із обласного бюджету. Відтак «Автомагістраль» робила своє, а трамвайну колію, яка проходить на цій ділянці вулиці Корольова якраз і рівно посередині вулиці, під час виконання капітального ремонту ніхто не зачіпав. Але якраз трамвайна колія і загалом трамвайний рух по ній після ремонту отримав низку перепон. Насамперед, автомагістральні майстри чи інженери щось таки дуже не врахували, бо одразу після ремонту вулиця Корольова на ділянці одразу після мостового шляхопроводу отримала велику, площею 250 «квадратів», калюжу, яка утворювалась внаслідок того, що обидві шляхові смуги для руху автотранспорту опинилися вище розташованих посередині трамвайних колій. Недолік (або ж відвертий брак) на дорозі було помітно ще восени 2019 року, однак хтось, хто «приймав» роботи у фірми «Автомагістраль», чи то заплющив на це очі, чи вважав калюжу дуже малопомітним явищем. Між тим, як тільки на вулиці йшов дощ, трамваям, які рухались на ділянці капітально відремонтованої дороги, доводилось пірнати і долати водну перепону, глибина якої сягала більше 10, а подекуди й 15 сантиметрів. Зрозуміло, що це становило небезпеку для трамвая і навіть призводило до зупинки трамвайного руху. Далі, після дощу, калюжа висихала і проблема із трамваєм та калюжею зникала сама по собі. Звісно ж, на деякий час, аж поки на вулиці знову не задощить.
Так було аж чотири роки. Проблема нікуди не зникала сама по собі і з калюжею треба було щось робити. Звісно ж, найкращим міг видаватися варіант звернення до фірми «Автомагістраль» із вимогою усунути очевидний недолік, але це можна було зробити хоча б восени 2019 чи навесні 2020 року. Далі «Автомагістраль» помчала виконувати завдання «Великого будівництва» у інші регіони України, а калюжа залишилась житомирянам на згадку. І ось тепер, влітку 2024 року, представники житомирської мерії разом із керівниками ТТУ і фахівцями із ЖУАШу, вирішили все ж таки виправити ситуацію. Яким чином? А дуже просто. Виявилося, що достатньо облаштувати дві додаткові зливні «решітки», зєднавши їх між собою на відстані 15 чи 20 метрів дренажною трубою. Все це мало бути врізане у трубу, яку дорожники вклали восени 2019 року. Роботи не такі вже й складні, а бригада із 4-5 робітників могла б легко впоратись із врізкою та монтажем труби упродовж одного робочого дня. Раніше, у старі і так звані « добрі часи», такі роботи взагалі розпочиналися о восьмій чи дев’ятій вечора і до ранку усі недоліки чи вади були усунуті. Ні дорожний, ні трамвайний рух при цьому не зупинявся і, як кажуть, усім було добре. Цього разу знадобився ледь не цілий тиждень часу, аби обладнати ту горезвісну дренажну трубу зливами, аби запобігти утворенню водойми під час дощів чи снігопаду. Увесь цей час трамвайний рух у напрямку льонокомбінату був відсутній, а автомобільний рух відчував у години ремонтів очевидні незручності. Дивували не лише «графіки» ремонтно- дорожних робіт, які могли розпочинатися о 10-й ранку, а могли й опівдні, але й ті перерви, спричинені очікуванням приїзду чогось чи когось на «об’єкт» такого тривалого ремонту. Загалом три – чотири дні тривала епопея із ліквідацією калюжі, яку утворили після себе горе-фахівці колись популярної фірми. Із дощами у нинішньої осені у Житомирі не густо, тож перевірити якість виконаної реконструкції поки що неможливо. А як воно буде – подивимось пізніше.
До речі, вище згадана фірма «Автомагістраль» допустила ще один очевидний брак під час ремонту дороги зовсім неподалік горезвісної калюжі. Під час заміни труби так званої «лівньовки», якраз поряд із трамвайною зупинкою, дорожники щось зробили не так. У підсумку асфальтове покриття вздовж обох смуг руху вже за рік-півтора суттєво просіло. Працівники ЖУАШу влітку 2023 року виконалі певні компенсаційні роботи на одній смузі руху, а до іншої тоді руки не дійшли. Чи то – асфальту не вистачило. Тому й досі автомобілі, які зазвичай у вечірній час мчать на повній ( повірте, дуже великій швидкості), потрапляючи у заглиблення в асфальті, створюють ефект маленького землетрусу. Уявіть, якщо це повторюється щодня і упродовж років, то мешканцям будинків, розташованих поруч горезвісної «лівньовки», зовсім не позаздриш. Знову чекатимемо ремонту?
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
