В групі Інтересний Житомир автор Vadim Ostroglyad розмістив допис наступного змісту:
Цікавий опис дороги Житомир-Київ з німецькій газеті, 1912 року:
«… Сьогодні мені потрібно по справах відвідати одну садибу, що знаходиться по дорозі між Києвом та Житомиром.
О першій годині ночі кучер витяг мене з ліжка, і незабаром ми вирушили у зоряну ніч на хисткій ”лінійці“, м’якій лавці з чотирма колесами знизу, на якій я сидів верхи. Попереду нас їде пофарбований у жовтий колір диліжанс, запряжений чотирма кіньми. Пузатий омнібус поділено на дві кімнати поперечною стіною, на якій гордо нанесено напис І. та ІІ. клас. За 16-20 годин у цій жовтій капсулі можна дістатися Житомира в компанії безлічі двоногих і багатоногих попутників.
Ми їдемо великою військовою дорогою, яка супроводжується праворуч і ліворуч піщаною стежкою шириною 20 метрів для маршу кавалерії, дорога знаходиться в дуже хорошому стані. Дороги, однак, тут коштують дорого, оскільки каміння для їхнього будівництва доводиться привозити здалеку. Повз із частими інтервалами проїжджають групи возів, по 10-20 у кожному, навантажених рубаним деревом. Іноді в темряві світиться багаття бівака. Наближаючись, ми бачимо його в оточенні фігур, деякі сплять навколо багаття, відпочиваючи після довгої подорожі.
Колони везуть штабелі деревного вугілля у мішках; прибувають зі скляних заводів, привозячи пляшки в солом’яних чохлах для винокурень. Маленькі, волохати коні – їх ціна коливається від 50 до 70 рублів – дуже витривалі. Вантажі лісу часто проїжджають по 100-200 кілометрів і візники фургонів зупиняються на нічліг, об’єднуючись у великі групи. Вони вирішили піти на цей захід, оскільки грабежі стали значно ускладнювати рух.
Після революції пустельна дорога кишла бродягами, і тричі за короткий час пошта в один лише Житомир була розграбована після розстрілу листонош. Купці та слуги, що населяли дорогу, дуже добре знали, хто ці розбійники, деякі з них були зі свого ж середовища. І коли становище на дорозі стало надто небезпечним, кілька грабіжників було знайдено у придорожній канаві з роздробленими кінцівками. Ніхто не знав, хто і навіщо їх стратив, поліція намагалася не розслідувати це, і поступово знову стало безпечно…».
Також Vadim Ostroglyad додав:
Ще одна газетна стаття на цю тему: «На жвавому тракті з Житомира до Києва багаті лісопромисловці Розенфельд та Шапіро були застрелені бандитами серед білого дня. Великі суми грошей потрапили до рук грабіжників. Тіло Шапіро було страшенно понівечене».
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації