Колекціонерам давно відомо, що помилки, які трапляються на марках, монетах, банкнотах, часто в рази збільшують вартість колекційного матеріалу. У цій статті мова піде про помилки на листівках, однак не мають відношення до їх вартості, але можуть ввести в прикру помилку їх дослідників.
На видових листівках Житомира трапляються граматичні помилки, що виникли, ймовірно, через те, що друк проводився в закордонних друкарнях (їх можна називати друкарськими друкарськими помилками). Є також дві досить серйозні смислові помилки.
По-перше, привертає увагу відмінність у написанні назви сюжету із зображенням церкви, що була на розі сучасних вулиць Перемоги та Грушевського. Ранні листівки, надруковані в друкарні Вержбицького у Варшаві, у серіях видавців Г. М. Лейбенгарца та К. Ріфферта, Ф. Зінкевича, підписані відповідно: «Військова церква» та «Cerkiew wojskowa». На листівці виданої Лейбенгарцем пізніше в друкарні Гранберга в Стокгольмі стоїть напис «Церква при духовній семінарії».
Перший підпис сюжету є вірним, оскільки храм в ім’я святого Олександра Невського до 1904 був військовим, де служили полкові священики розташованих в місті військових частин. Друге напис помилкове, бо до духовної семінарії церква мала відношення лише близькості до розташування. За Волинської духовної семінарії був свій храм на честь Трьох святителів. Його купол добре видно на листівках, виданих Фрішмутом та Марксом, а також Клятте. При уважному розгляді його можна побачити і на листівках того ж Лейбенгарца, виданих у друкарні Сванстрему у Стокгольмі.
Згаданий нами храм з 1904 року іменувався одновірським собором на честь священномученика Ігнатія Богоносця. У ньому молилися зі збереженням своїх традицій старообрядники, що возз’єдналися з Православною Церквою.
Другу серйозну помилку допущено на листівці (непоштовій) із прекрасної серії видів Житомира, виданої відомим київським видавцем С. В. Кульженком. Один із сюжетів, що часто зустрічаються на житомирських листівках, підписаний тут: «Кафедр. собор та каплиця на згадку 19 лютого 1861 р.». Житомирянам добре відомо, що ця каплиця споруджена на згадку про порятунок імператора Олександра II від замаху, скоєного на нього нашим земляком А. Березовським 25 травня 1867 року.
Олександр II – імператор, на честь якого в різних містах побудовано найбільшу кількість каплиць. Вони називалися: на згадку про порятунок від замаху 4 квітня 1866 року; на згадку про скасування кріпосного права 19 лютого 1861 року; на згадку про зустріч із ватажками горян у 1861 році; на згадку про 25-річчя царювання; на згадку про мученицьку кончину. Не дивно, що у київському видавництві сплутали різні події, пов’язані з імператором Олександром II.
Помилка була виправлена на листівках із подібним сюжетом, виданих О. А. Ейленбергом, а пізніше Ал. Ал. Західним. Інші видавці воліли називати споруду просто «Каплицею» (як підписано листівку Дененмана мені невідомо).
Друкарські друкарські помилки зустрічаються на всіх відомих листівках Ейленберга, надрукованих у Відні в серіях «Привіт з Житомира» (друкованим шрифтом) та «ненумерованою». На звороті замість тексту «На цій стороні пишеться тільки адреса» стоїть набір літер «На емої еморони пишемося молько абрес».
У цього ж видавця зустрічаються друкарські помилки в написах польською мовою. На ранніх листівках із серії «Привіт із Житомира» (рукописним шрифтом) написано «z Zytomierzu», а на таких же листівках пізніше (також рукописним, але іншим шрифтом) – «z Zytomierza». У цій же серії помилка допущена на листівці із зображенням 2-ї чоловічої гімназії – тут вона помилково позначена римською цифрою I. На листівках Ейленберга із зображенням публічної бібліотеки, чоловічої гімназії, будинку працьовитості та річки Тетерів (млин, човен із двома людьми) у серії «Привіт із Житомира» (друкованим шрифтом) помилку допущено на всіх відомих екземплярах у тому ж слові «z Zztomierza». У цій же серії відома листівка (поки одна) «Лютеранська Церква» з друкарською помилкою, через яку всі написи на лицьовій стороні змістилися вгору, внаслідок чого верхні написи польською мовою взагалі зникли з листівки.
Відомі два різновиди одного сюжету чорно-білої листівки, виданої у Києві Д. Марковим. На одній із них у вказівці адреси видавництва (Хрещатик № 6) помилково показано номер сюжету у серії (Хрещатик № 32).
Найбільш серйозним недоглядом вважатимуться друкарську помилку на листівках Лейбенгарца, виданих ним після 1909 року у серіях без зазначення друкарні й у друкарні Гранберга. Тут «Врангелівка» пишеться як «Врангілівка», спотворюючи відоме дворянське прізвище Врангель, від якого і походить назва місцевості. Цю помилку Лейбенгарц виправив згодом у серії, виданій у Петрограді у друкарні Р. Голіку та А. Вільборга.
На листівці, виданій B. Klatte, ймовірно, у Бремені (Німеччина) із зображенням семінарії, перед назвою міста Житомир бачимо чорний прямокутник. Це є ні що інше, як затушовування назва іншого міста Баку, мабуть, помилково потрапив на житомирську листівку (напис у прямокутнику добре видно на просвіт).
Також зустрічається різне написання на листівках назви міста: Житомир та Житомир. Проте, складно судити, чи це стосується помилок чи має відношення до дискусії про походження назви міста. Адже слова «світ і світ» мають різне смислове значення. Як би там не було, більшість видавців дотримувалися офіційно прийнятого на той час найменування міста Житомир (так само пишеться назва міста на поштовому штемпелі). Написання Житомир ми бачимо у київських видавців С. Ст. Кульженко та Д. Маркова, московського видавця А. З. Суворіна та на ранніх листівках житомирського видавця Г. н. Лейбенгарц (виданих у Варшаві).
Поки що це всі відомі мені на даний момент помилки на житомирських листівках. Наявність їх має насторожувати нас під час розгляду листівок інших міст, з історій яких ми можемо не знайомі. Адже там також бувають помилки. Тому завжди потрібне уважне вивчення предмета.
Протоієрей Вадим Шапран
Газета ,,Колекціонер Житомира,, №3..
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації