Фантастична Юля — або ж прем’єрка Юлія Свириденко — днями презентувала проєкт державного бюджету України на 2026 рік. Чи справді він «фантастичний», як обіцяють, чи скоріше фантазія, яка може не витримати реальності — в цифрах, аргументах і критичному погляді.
Основні параметри
- Видатки бюджету-2026 — 4,8 трлн грн, що на 415 млрд грн більше, ніж у 2025 році.
- Доходи — 2,826 трлн грн, це +446,8 млрд грн у порівнянні з попереднім роком.
- Прогнозований дефіцит — до 18,4% ВВП.
- Потреба у зовнішньому фінансуванні — 2 079 млрд грн (≈ 2,08 трлн).
Соціальні проєкти: що і скільки
У частині соціальної політики бюджет передбачає значні видатки, але чи достатні вони?
| Сфера | Виділено / Заплановано | Примітки |
| Освіта | 265,4 млрд грн | Зарплати вчителів +50% (30% з 1 січня, 20% з 1 вересня), безкоштовне харчування для 4,4 млн школярів, вдвічі більші стипендії для понад 163 тис. студентів. |
| Охорона здоров’я | 258 млрд грн | Зарплати лікарів первинної та екстреної допомоги до ~35 тис. грн, безкоштовні ліки, програма «Чекап 40+» з бюджетом 10 млрд грн. |
| Наука | 19,9 млрд грн | Підтримка молодих вчених, розвиток оборонних досліджень. |
| Соціальна сфера загалом | 467,1 млрд грн | Допомога ВПО, підтримка людей з інвалідністю, програми «єЯсла», «Пакунок школяра», демографічні виплати і т.д. |
| Ветеранська політика | 17,9 млрд грн | Житло для ветеранів з інвалідністю, соціальна інтеграція тощо. |
Більше ніж 1,5 млрд грн виділено на «Єдиний марафон» у бюджеті України, — Железняк
Культура: дуже маленька подяка чи гідний пріоритет?
Ось тут — найбільший камінь спотикання для критиків бюджету. У проєкті на 2026 рік культура отримує 15,8 млрд грн, що на 4,7 млрд грн більше, ніж у 2025 році.
Водночас:
- Якщо порівняти із витратами на оборону — 2,8 трлн грн (що становить 27,2% ВВП) — сума на культуру виглядає, м’яко кажучи, символічно.
- Видатки на соціальну сферу (467,1 млрд грн) перевищують бюджет культури більш як в 30 разів.
Критичний погляд
1. Дефіцит і зовнішнє фінансування — тягар, який може зламати списи
Проєкт бюджету має дефіцит ≈18,4% ВВП і потребу в міжнародній фінансовій допомозі на рівні понад 2 трлн грн. Це означає, що значна частина обіцяного покриття витрат буде залежати від кред й грантів. А історія з «загрози недоотримати допомогу» — не нова. Якщо надходження ззовні затримаються, перші «ножиці» в бюджеті — за соціальними програмами, культурою, освітою.
2. Соціальні обіцянки — хороші, але чи реальні?
Підвищення зарплат, безкоштовне харчування, збільшені стипендії — усе це приємно. Але коли середня зарплата в регіонах (наприклад, Житомирщини) становить ~21,6 тис. грн, для багатьох шкіл, лікарень, місць проживання дітей та старших людей ці зміни можуть прийти з запізненням або частково. І навряд чи всі «обіцяні» доплати будуть спрямовані справедливо.
3. Культура як «лакмусова папірець»
Виділ у 15,8 млрд грн — це зростання, але для галузі, яка втратила багато через війну, і яка потребує відновлення та інвестицій у інфраструктуру (театрів, музеїв, кіно, читань), це — дуже скромно. Якщо оборонні гурти можуть отримати мільярди на зброю, якщо вчителю можна обіцяти 50 % підвищення, чому в культурі немає такого ж ставлення до тих, хто творить і зберігає ідентичність?
4. Інфляційний ризик і втрата купівельної спроможності
Коли держава виділяє великі цифри, але інфляція галопує, коли ціни на продукти, комуналку чи транспорт ростуть — усе, що обіцяно «в цифрах», може втратити вагу. Якщо «ми підвищимо зарплати лікарям до 35 тисяч» — але ціна на ліки чи пальне зросте так, що додаткові гроші підірвуться інфляцією — це не допомога, а ілюзія.
Висновок
Бюджет-2026 — це спроба балансувати між вимогами війни і потребами цивільного життя. Є чим пишатися: освіта, охорона здоров’я, соціальні програми отримають суттєве підсилення. Але бюджет не є чарівною пігулкою: великі риски полягають у виповненні обіцянок, у тому, як і коли ці гроші дійдуть до тих, хто потребує, і наскільки культура, яка так потрібна для збереження духу нації, отримає реально помітну підтримку.
Якщо депутати називають бюджет «фантастичним», нехай хоча б ця фантастика не стане болісним розчаруванням для вчителя, лікаря, митця чи ветерана. Мистецтву теж потрібна не просто підтримка «для галочки», а справжнє фінансування, яке здатне витягати не лише культурний продукт, а саму націю з руїн пам’яті.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації