15 червня 2026 року в Україні стартувала програма національного дослідження стану здоров’я дорослого населення STEPS. Яка мета проєкту, як відбуватимуться дослідження на Житомирщині та скільки людей охоплять, в етері Українського радіо Житомир розповів завідувач відділу Житомирського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Сергій Березовський.
В чому актуальність дослідження STEPS
За словами лікаря, вперше та востаннє дослідження факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні проводили у 2019 році. За цей період суттєво змінилися умови життя українців, а відтак для актуалізації даних потрібний оновлений моніторинг здоров’я.
“Як свідчить статистика, неінфекційні захворювання залишаються головними чинниками смертності в Україні. Хоча більшості факторам ризику, які можуть призводити до таких хвороб, можна запобігти. Наприклад, до переліку збудників неінфекційних недуг належить куріння, надмірне вживання алкоголю, незбалансоване харчування, низька фізична активність та інші шкідливі звички”, — сказав Сергій Березовський.

Сергій Березовський, Житомир.
Фахівець обласного центру контролю та профілактики хвороб розповів, що попереднє дослідження стану здоров’я STEPS виявило високий рівень поширеності таких факторів ризику. З його інформації, практично кожна третя людина від тих, які взяли участь в опитуванні, курила, майже 60% — мали надмірну вагу, у кожної третьої людини фіксували підвищений артеріальний тиск. Дослідження, яке на замовлення МОЗ України та за фінансування й технічної підтримки Європейського офісу ВООЗ планують провести у 2026 році, дозволить оцінити, як ці показники змінилися, зокрема, під впливом війни та пандемій.
Якими були основні меседжі попереднього дослідження STEPS і на що вплинули результати
Зі слів Сергія Березовського, попереднє дослідження показало, що спосіб життя українців не дуже здоровий. Зокрема, третина населення недостатньо фізично активна. Також люди в середньому у 2019 році вживали більше, ніж рекомендовано ВООЗ, солі: замість 5 грамів — споживали 12,5 грамів. У нас дуже велика кількість людей з ожирінням, з надлишковою вагою. Всі ці всі фактори впливають на виникнення та розвиток основних захворювань, які у нас є зараз — серцево-судинних, діабету, онкозахворювань.
“На підставі результатів обстежень, які були отримані у 2019, на рівні Кабміну затвердили національний план щодо неінфекційних захворювань. У план включили не тільки МОЗ, а інших причетних відомств та міністерств, які впливають на формування здорового способу життя, на можливість занять спортом, на формування здорових харчових звичок. Кінцева мета плану — на третину зменшити передчасну смертність внаслідок 4 основних неінфекційних хвороб до 2030 року. Бо такі зміни не можуть статися протягом року. Для цього потрібний певний час, аби змінити ставлення людей до власного здоров’я”, — розповів Сергій Березовський.
Як проводитимуть дослідження у 2026 році
Цільовою групою дослідження, з інформації фахівця обласного центру контролю та профілактики хвороб, є все доросле населення України віком від 18 до 69 років. Опитування розпочали в усіх областях України, крім тимчасово окупованих територій, а також територій, які перебувають у безпосередній близькості від бойових дій.
“До дослідження планується залучити до 4 тисяч людей шляхом відвідування респондентів за місцем їх проживання. Вибірку зроблять за спеціальною формулою за реєстрами виборців. Йдеться про домогосподарства в різних населених пунктах — як в Житомирі, так і у віддалених районах”, — сказав Сергій Березовський.
За його словами, дослідження проводитимуть фахівці Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка. Вони готують інтерв’юєрів, а також методики, за якими проводитимуть це опитування. Також долучать лабораторну мережу “Діла”, адже у рамках дослідження STEPS передбачені не тільки інтерв’ю і не тільки опитування, а й проведення певних аналізів лабораторним методом. Підготовлені групи інтерв’юєрів самі ходитимуть до людей, до їх місця проживання і там проводитимуть обстеження та дослідження.
3 кроки дослідження STEPS
Сергій Березовський розповів, що дослідження складається з 3 послідовних кроків. Перший крок — це інтерв’ю за стандартизованим опитувальником, під час якого збиратимуть інформацію про спосіб життя людини, її звички, харчування, фізичну активність.
“Анкета вміщує блоки запитань про вживання тютюну та продуктів, які містять нікотин, про вживання алкоголю, раціон харчування людини. Розпитуватимуть, наскільки людина фізично активна, чи є історія підвищення артеріального тиску, серцево-судинних захворювань. Це не є вивчення картки історії хвороб людини, це моніторинг того, як вона сама суб’єктивно оцінює свій стан здоров’я”, — сказав лікар.
Другий крок, з його слів — фізичні вимірювання, під час яких оцінюють головні показники — зріст, вагу, окружність талії та артеріальний тиск.
Третій крок — лабораторний етап. Респондентам запропонують здати кров на визначення ключових показників, які можуть свідчити про розвиток серцево-судинних захворювань або цукрового діабету.
“Забір крові та аналіз цих показників дозволять оцінити стан організму людини на більш глибокому рівні. Забір крові здійснюватимуть не інтерв’юєри, а безпосередньо професійні медичні працівники, які входять до складу бригади. Звісно, із використанням одноразового стерильного інструментарію та дотриманням заходів інфекційного контролю. Тобто забезпечується гарантована стерильність і звичайна анонімність”, — розповів Сергій Березовський.
За підсумками дослідження, зі слів фахівця Житомирського обласного центру контролю та профілактики хвороб, мають отримати повну картину стану здоров’я людей — від способу їхнього життя до об’єктивних медичних показників її здоров’я.
Всі опитування та дослідження матимуть статус конфіденційності, а також відбуватимуться після того, як людина дала згоду. Також людина, яка бере участь в опитуванні, отримає на руки дані про стан власного здоров’я та результати лабораторних досліджень. І це є певним бонусом для людей, які візьмуть участь у дослідженні, — сказав лікар.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

