Житомир незабаром знову стане місцем зустрічі з одним із найвизначніших сучасних українських поетів. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член Національної спілки письменників України, педагог і літератор Петро Мідянка готується представити читачам свою нову поетичну збірку «Аршиця», яку вже прийняло до друку ужгородське видавництво Олександри Гаркуші.
Очікується, що після виходу книги її презентація відбудеться і в Житомирі, де творчість Петра Мідянки вже має чимало прихильників.
Нагадаємо, 24 червня цього року Житомир приймав відомого поета у рамках культурного проєкту Андрія Ісака та Сергія Микитенка «Один день Закарпаття в Житомирі». Зустріч викликала значний інтерес серед письменників, викладачів, студентської молоді та всіх поціновувачів сучасної української літератури.
Ще до початку творчого вечора Петро Мідянка відвідав легендарний житомирський «Будинок кави», де поспілкувався з журналістами та шанувальниками своєї творчості. Саме там він продекламував один зі своїх найвідоміших творів — «Сервус, пане Воргол», який уже багато років вважається своєрідною візитівкою поета.
Під час зустрічі житомиряни мали можливість особисто поспілкуватися з автором, поставити йому запитання та почути поезію у виконанні самого митця. Особливе враження на слухачів справили не лише його вірші, а й манера спілкування.
Майже 45 років Петро Мідянка викладав українську мову та літературу, і цей педагогічний досвід відчувається у кожному його виступі. Його розповіді вирізняються глибиною, образністю та особливою мелодикою. Слухачі нерідко порівнюють мовлення поета з поетичним напоєм, яким хочеться насолоджуватися повільно, відкриваючи для себе нові сенси у кожній фразі.
Нова книга «Аршиця» стане черговою подією в українському літературному просторі. Шанувальники творчості письменника вже очікують на її вихід друком, а житомирські поціновувачі поезії сподіваються, що презентація збірки відбудеться саме в обласному центрі, продовживши добру традицію творчих зустрічей із видатним українським поетом.
Дата та місце проведення презентації у Житомирі будуть повідомлені додатково після виходу книги з друку.
***
Бороцква, боровка, хитра ровка –
То відик тересовський, то край
І різьблена з ясена фійовка –
В ній старі напери, їх лапай,
Бо позносять шебеші текучі,
Позмивають води дожджові.
Сточить шашка креденси блискучі,
У сріблах не будемо живі.
Хоч стоять будинки молитовні,
Хоч багацька жертва – на приют.
Агнець-одноліток при жаровні,
Тільки задоволення, що п’ють.
Там росте дячишин, там попович,
Там чекають вруна і політь.
Клопотар, Клованич, Кофланович
В Бога просять тільки многоліть.
Хвиля – добра, полонини – чисті,
М’ятні краплі, бинт і нашатир.
Де ж хліби, запечені на листі?
Бо прийде небесний рекетир!
***
Солена ратота, маленка Керекгедь,
Іржавий шпилик вишкірився в небо.
На бережках пологих – скрізь пармени,
Позападались шахти соляні…
До Тячева – на торг. Долі Тячівцем
Йдуть лужани у сірих камізельках –
В кишенях «Магhаlеvеl» з печатками.
Тячівець чистий – повно в нім бабців.
В рибину встромили циняну виделку,
Спечеш так бабчика, запросто, на жаринах.
Йде контрабандний крам крізь Керекгедь,
Десь Дюсі-бачі, батечко вільхівський,
Вертаються з покошених лазів.
По закутках, де можна, там торгують
(Але не ті, що вбрід – через потік,
Піднявши поли сорочок прядивних).
І риба там – морська – не камбала й кефаль!
Простішу подають з розпечених пателень.
Міліціянти, рекет, хто завгодно,
Із голяка, й з того деруть побори.
І ця монгольська, ця бридка данина
Псує Карпаття, руську людність теж.
Нема тих збирачів лише в ґруни,
Де треба – пішо. Нині вже не треба!
Хай мито їх оберне на митарства,
Хай ратоту хоснують несолену!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації