Ліза Фоменко підписала річний «Контракт 18-24», і сьогодні вона пілот та ходить на бойові виходи.
Дівчина з Сумщини в Житомирській бойовій бригаді на Донеччині…
Приклад для побратимів та сором для чоловіків, котрі ховаються від мобілізації в час, коли жінки стають на їхній захист.
В 143-му батальйоні 115 омб ТрО енергійна та невтомна дівчина одразу отримала свій перший позивний – «Ківі». І справді вона чимось нагадує цю маленьку активну пташечку. Побратими з підрозділу ставляться до посестри надзвичайно бережно, називають її «Нашою Квіточкою», та всіма силами намагаються захистити від небезпеки. Така вже джентльменська натура. Ліза вдячна за підтримку, проте чи потребує захисту та, яка знайшла в собі сили одягти броню та взяти зброю до рук?
Вчорашня проста дівчина сьогодні перетворилася на воїна, як то було на нашій землі з давніх часів. Амазонки, за твердженням істориків, мешкали саме в українських степах. І сучасні амазонки тому яскравий доказ.
Що мотивувало молоду жінку підписати контракт? Вона відповідає просто – щоб захистити найважливіше для себе – свою донечку Вероніку. Поки бабуся займається доглядом за п’ятирічною дівчинкою, її мама робить все можливе аби не пустити ворога до своєї домівки. До того ж контракт дозволяє забезпечити свою родину всім необхідним у цей важкий економічний час.
Чи складно на війні? Перший раз завжди складно. Сумніви, переживання, перша безсонна ніч. Виїзд на позицію, висадка з машини, марш-кидок до укриття – все перший раз було як в тумані. Вже в бліндажі оговталася, усвідомила що все пройшло добре.
І почалися бойові будні.
Перший її бойовий вихід тривав 12 діб. Майже два тижня на передовій. «Мавік» Лізи постійно в небі, вів розвідку, моніторив ситуацію на ЛБЗ та прикривав побратимів, вчасно попереджаючи про ворожі наміри. Очі «Ківі» горять азартом коли вона керує «Мавіком». Азартом мисливця. Коли вперше вчасно вирахувала ворожу піхоту, що підкрадалася до наших позицій, тим само врятувавши життя побратимів, Ліза чітко усвідомила важливість своєї роботи.
Після декількох місяців перебування на передовій Лізу направили на психологічне відновлення до одного з санаторіїв Закарпаття. Але «Ківі» не могла дочекатися дня, коли повернеться в стрій, до своїх побратимів.
Ліза дуже сумує за донькою. Але вона знає, що лише так може захистити майбутнє своєї дитини – вдягнувши броню та не словом, а ділом зупиняючи ворога.
Дівчина на війні.
Проста людина на непростій роботі.
115 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації