Відомий краєзнавець, вчений, письменник Геннадій Махорін оприлюднив в соціальній мережі Фейсбук «Відкритий лист до топонімічної комісії при Житомирській ОВА».
Незважаючи на те що мене не включили до складу топонімічної комісії (автора книг про 6 районів Житомирської області, двох біографічних довідників про відомих і видатних людей нашого краю, кандидата історичних наук, члена Національної спілки краєзнавців України), я приділив досить багато часу для вироблення пропозицій щодо перейменування вулиць згідно Закону про деколонізацію (понад 200) на честь Героїв України сучасної московсько-української війни (Віктора Кучука, Андрія Приймаченка, Олександра Махачека, Олександра Петраківського, Андрія Верхогляда, Вадима Блищика, Кирила Марача, Народного Героя України Артема Абрамовича) видатних учених-академіків, які народилися у населених пунктах Житомирщини (Василя Слюсарчука, Бориса Лисіна), митців (Віктора Бродзького, Антоніни Червінської, Івана Черниша та ін.) письменників тощо.
Прошу усвідомити членів топкомісії, що зараз – історична мить: можливість замінити назви колоніального характеру на імена видатних українців: замість Чкалова, Комарова поставити наших перших українських льотчиків, авіаконструкторів, внесок яких у розвиток повітроплавання значно вагоміший – Володимира Байвенка, Володимира Маньківського, Оскара Боксера – уродженців Житомира, Миколи Улятовського – уродженця Бердичівщини. Цей список далеко неповний. Натомість пропонується назвати вулиці Щаслива, Липова, Калинова і т.д. Є поодинокі назви Героїв України, Захисників України. Чому так? Тому що недостатньо знань про історію Житомира, Житомирщини (С. Собчука я не маю на увазі, але один Він погоди не робить) і немає бажання поцікавитися, які ж видатні і знані люди пов’язані з населеним пунктом, районом.
Загалом є бажання «поставити галочку» з перейменуванням і забути. Але тоді втратимо Історичний Шанс закріпити на топонімічний карті міст і сіл Житомирщини пам’ять про славетних Людей. Назви будитимуть інтерес мешканців до імені людини, якою названа вулиця, будитимуть гордість бути земляком славетної людини і намагатися, щоб вулиця відповідала рівню цього імені. Мешканці Коростенщини не знають, хто такий Віктор Бродзький, але при новій назві « вулиця Пампушкова» (для прикладу), вони так і не дізнаються, що Віктор Бродзький – скульптор світової слави (див. на фото один із його шедеврів). Я не агітую за свої варіанти – я закликаю назвати вулиці іменами славетних українців – Олени Пчілки, Івана Огієнка і т.д.
Згадаймо, що у 1919 році комісія з перейменування вулиць Житомира запровадили нові назви вулиць: Максима Залізняка, Івана Франка, Котляревського, Костомарова, Куліша, Гонти, Богдана Хмельницького, Лесі Українки, Сагайдачного, Шевченка, Олеся, Грінченка, Драгоманова – і жодної Абрикосової-кокосової. Вони були патріотичнішими і національно-свідомішими, більш рішучими на зміни.
Громади мали 9 місяців, щоби «народити» свої назви, але вони виявилися безплідними. Тепер черга за топонімічної комісією, і від усвідомлення значимості історичного моменту залежить, на яких вулицях житимуть люди. Знать не знатиму тих, хто погодиться на знеосіблені назви Тиха, Щаслива, Вербова, Калинова. Закликаю, просто кричу: почуйте мене!!!
Використайте з користю для Нації таку можливість і нагоду.
Автор: Геннадій Махорін
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city


«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

