Албанія стала, ймовірно, першою державою світу, де міністерську посаду в уряді передали штучному інтелекту. Як пише Reuters, нейромережевий бот на ім’я Дієлла стане міністром із державних закупівель.
В історії людства не раз траплялися моменти, коли технічний прогрес ставив перед суспільством непрості питання: парова машина і страх безробіття, телеграф і паніка через «кінець живої пошти», інтернет і пророкування «кінця приватності». Сьогодні перед нами новий виклик — штучний інтелект, який із цікавого інструмента раптом перетворюється на чиновника з усіма владними повноваженнями.
Албанія стала першою країною світу, яка наважилася призначити міністром штучний інтелект — віртуальну «міністерку» на ім’я Дієлла. Її портрет на екрані — аватар жінки в традиційному албанському строї, а її посада звучить як щось із футуристичного роману: міністр державних закупівель. За ідеєю, вона має позбавити країну корупції й зробити тендери прозорими.
Звучить привабливо. Албанія, де корупція на держконтрактах десятиліттями залишалася гальмом для вступу в ЄС, хоче показати приклад цифрової чесності. Але тут виникає питання, яке бентежить і албанців, і світ: чи може машина красти?
Ми добре знаємо, що будь-яка програма створюється людьми. А люди — істоти не безгрішні. Код можна переписати, алгоритм — підкоригувати, логіку — «зламати». Чи не стане так, що віртуальний міністр лише приховає нові схеми замість старих? І тоді «винною» буде не конкретна посадова особа, а безликий штучний інтелект, якого неможливо притягти до відповідальності.
У соцмережах албанці вже кепкують: «Крадіжки продовжаться, а звинуватять Дієллу». І в цій іронії більше правди, ніж жарту. Бо й сьогодні ми бачимо, як популярні боти починають «брехати» частіше, ніж раніше, вигадуючи відповіді там, де їх просто не знають.
А тепер уявімо, що такий алгоритм керує мільярдними тендерами. Чи не стане він «ідеальним» прикриттям для тих, хто знатиме, як підправити його електронну совість?
Можливо, майбутнє державної служби за роботами. Можливо, це єдиний спосіб зламати кругову поруку чиновників. Але, як показує український досвід війни, жодна технологія не замінить людську відповідальність і готовність діяти чесно. Машина не має совісті — і саме тому ризики її використання в політиці такі високі.
Албанія зробила крок у невідоме. І світ сьогодні дивиться на неї з подивом і сумнівом. Бо питання стоїть руба:
Штучний інтелект не має кишень. Але чи не з’являться вони в тих, хто керує його руками?
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації