З однієї сторони — щирий дитячий сміх, живі емоції та заповнений глядацький зал. З іншої — холод, волога, цвіль і вікна, щільно заставлені реквізитом, аби бодай якось утримати тепло та врятувати майно. Саме так сьогодні виглядає Житомирський академічний обласний театр ляльок — пам’ятка архітектури місцевого значення в самому серці міста, на пішохідній Михайлівській.
Будівля, яка мала б бути простором безпеки, комфорту й радості для дітей, фактично виживає. Не через війну, не через відсутність колективу чи глядача, а через управлінську безвідповідальність і хронічну байдужість обласної військової адміністрації під керівництвом Віталія Бунечка.
«Велика реставрація», яка так і не стала великою
У 2021 році театр урочисто включили до президентської програми «Велика реставрація». Був проведений тендер майже на 60 мільйонів гривень, визначений підрядник — добре відоме в області ТОВ «Артхаус». На офіційних ресурсах Житомирської ОДА лунали правильні слова про збереження історико-культурної спадщини та створення «оптимальних умов для функціонування лялькового театру».
На початку 2022 року Житомирська ОДА звітувала: ремонтно-реставраційні роботи тривають, проєкт реалізується, фасад матиме оновлений вигляд. Саме таким його й показували на візуалізаціях — охайним, теплим, сучасним.
Реальність виявилася іншою.
До моменту фактичної зупинки робіт у будівлі встигли виконати лише частину запланованого — і заплатити підряднику близько 5 мільйонів гривень бюджетних коштів. За тодішнього курсу долара — 27 гривень — це серйозна сума. Сьогодні, з урахуванням інфляції, вона еквівалентна приблизно 8 мільйонам гривень.
За ці гроші замінили частину вікон, поклали утеплювач на дах і виконали ще кілька другорядних робіт. І ось результат — через три роки після «великої реставрації».
Холодні зали і сирі стіни
Всередині театру — холод. Узимку температура в приміщеннях змушує рятуватися обігрівачами, якщо це взагалі можливо. На стінах — сліди вологи, грибок і цвіль. Соромно казати, але під час вистави інколи на акторів капає зі стелі вода, адже дах джавно перетворився на решето.
Вікна, які мали стати символом оновлення, перетворилися на джерело втрат тепла. Їх закладають декораціями не з творчого задуму, а з відчаю.
У таких умовах працюють актори, технічний персонал, адміністрація. У таких умовах сюди приходять діти — ті самі, про яких чиновники так люблять говорити у святкових промовах і звітах.
А на фасаді висить величезний банер: «Велика реконструкція – Програма Президента України».
І кожен, хто дивиться на ці гасла, розуміє – щось пішло не так.
Хто відповість?
За чотири роки після старту проєкту ніхто так і не почув чіткої відповіді:
чому роботи не завершені, де решта коштів, хто відповідальний за нинішній стан будівлі і коли, зрештою, театр перестане виживати та почне нормально працювати?
Обласна військова адміністрація воліє мовчати або прикриватися загальними формулюваннями. Але мовчання в цьому випадку — це теж відповідь. Відповідь, яка виглядає як зневага до культури, до історичної спадщини і, передусім, до дітей.
Бо коли у центрі обласного міста роками стоїть напіввідремонтований дитячий театр, де борються з холодом і цвіллю, — це вже не про війну і не про нестачу ресурсів. Це про пріоритети.
І сьогодні виникає цілком логічне запитання: за що обласна військова адміністрація, так не любить дітей? І навіщо голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко підставляє Президента?
Фоторепортаж ізсередини лялькового театру дає відповідь краще за будь-які офіційні пресрелізи.
1. Порушення технології ремонту та заміни вікон по всій будівлі театру, а саме: відсутність відкосів, карнизів, зовнішнього та внутрішнього оздоблення, фарбування відкосів та відсутність герметизації стиків між віконною рамою та елементами стін театру. Невідповідність якості використаних для виготовлення вікон матеріалів, заявленим у проектній документації.
2. Дах театру: просадка середньої частини даху внаслідок неусувного руйнування несущих балок конструкції (гниль), пошкодження матеріалу утеплювача даху внаслідок потрапляння вологи з даху. Ушкодження іржею частини покрівлі даху, відсутність гідро відводу або його неусувне пошкодження під час проведення реконструкції будівлі.
3. Відсутність частини карнизу даху будівлі та руйнація наявної частини конструкції верхньої частини будівлі.
4. Фасад дворовий: наявний утеплювач змонтований без дотримання будівельних норм та без гідроізоляції стиків конструкції. Повне тотальне ураження матеріалу утеплювача цвіллю та неусувна руйнація внутрішньої структури панелі утеплювача. Протікання вологи по структурі утеплювача зверху до елементів фундаменту театру та проникнення вологи та цвілі від утеплювача всередину існуючої основної конструкції стін театру з фасаду дворового.
5. Наявність наскрізних отворів між встановленими вікнами та конструкціями стін театру внаслідок порушення регламенту робіт під час проведення реконструкції або їх відсутності (невиконання).
6. Стан сцени театру: вода капає на акторів зверху під час вистави. Актори самі підставляють відра для збирання води.
7. Стіни у службових приміщеннях повністю мокрі. Вода взимку та влітку стікає зверху і капає зі стелі.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
