Україна другий рік живе в умовах воєнного стану. Неймовірні жахіття, випробування війною змусили багатьох українців дивитися на раніше далекі від реальності факти зовсім іншими очима. Постало питання про міру і повноту відповідальності країни – агресора за ті злочини, які вчинили військовослужбовці російської армії. Міжнародний кримінальний суд сьогодні став інституцією сподівань і очікувань щодо справедливого покарання воєнних злочинців. Аби конкретизувати повноваження Міжнародного кримінального суду (МКС), ми звернулися до відомого житомирського адвоката Олексія Ясюнецького. Олексій з початку повномасштабного вторгнення займається підготовкою звернень потерпілих від російської агресії до МКС. Також він є членом Асоціації адвокатів МКС.
-Міжнародний кримінальний суд, який працює із 2002-го року і розташований у м. Гаазі (в Нідерландах), здійснює судочинство у тому числі щодо осіб, які скоїли воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, – каже Олексій Ясюнецький. – У нашій ситуації йдеться про притягнення до відповідальності військовослужбовців рф, які чинили звірства, катували, вбивали мирних мешканців Ірпеня, Бучі, сіл, селищ і міст в інших регіонах України. Міжнародний кримінальний суд має притягнути до відповідальності і тих осіб, які безпосередньо відповідальні за обстріли, руйнування та загибель наших громадян під час бомбардувань. Ось чому поряд зі справами щодо загибелі мирних громадян Бучі, Ірпеня, Ізюма, що на Харківщині, чи цивільних мешканців Бериславського району Херсонщини, мені доводилось і нині доводиться займатися підготовкою матеріалів до МКС щодо руйнування Житомирського ліцею №25, щодо загибелі мешканців гуртожитку у райні Корбутівка (м. Житомир) або ж загибелі цілої родини на Малинщині.
- У більшості людей уявлення про Міжнародний кримінальний суд доволі поверхове, оскільки раніше міжнародне правосуддя в очах українців більше асоціювалося із Європейським судом з прав людини.
- Міжнародний кримінальний суд має суттєві відмінності від практики діяльності Європейського суду з прав людини. Йдеться не про встановлення вини і зобов’язань певної держави стосовно порушених прав своїх громадян, а про встановлення (визначення) вини конкретних осіб, які вчиняли воєнні злочини. У силу багатьох об’єктивних причин притягнути до відповідальності воєнних злочинців доволі важко. Наприклад, сьогодні щодо злочинів, вчинених російськими військовослужбовцями, ми повинні встановити перелік осіб, які вчиняли катування, які розстрілювали, грабували і ґвалтували мирне населення у тій же Бучі, Ірпені, Мотижині, Ізюмі тощо. У подальшому суд має надати оцінку зібраним нами даним. І відповідно прийняти рішення про затримання осіб, які можуть бути причетні до воєнних злочинів. Це стосується будь-яких росіян, які безпосередньо чинили злочини на українській території. Маю на увазі як безпосередніх виконавців злочинів, так і їхніх командирів.
- Що саме заважає, або ж може завадити процесу притягнення до відповідальності воєнних злочинців за злочини проти українських громадян, проти їхнього майна і власності загалом?
- Варто сказати і про те, що заважає, і про те, що сповільнює процес розслідування злочинів і притягнення до відповідальності вже встановлених підозрюваних осіб. Найпершим чином зауважу, що основними мовами, якими ведеться діловодство у Міжнародному кримінальному суді, є англійська та французька мови. Тобто ті заяви, які ми оформлюємо в Україні українською, доведеться перекладати апарату МКС на одну із їхніх робочих мов. Це величезний обсяг роботи. Мені доводилося бувати у Міжнародному кримінальному суді разом зі своїм колегою Акілле Кампанья, адвокатом із Сан –Марино, який безпосередньо представляє інтереси потерпілих в МКС. Після нашої зустрічі у Міжнародному кримінальному суді з’явилися вакантні посади перекладачів, які знають українську мову. Аби впорядкувати та прискорити процес перекладу заяв потерпілих із України, має пройти чимало часу. І мова – це не єдиний фактор, який сповільнює розгляд заяв від громадян України щодо вчинених російськими окупантами злочинів.
Ще варто зазначити, що Україна досі не ратифікувала Римський Статут, на основі якого був заснований і працює Міжнародний кримінальний суд. І хоча цей фактор прямо не впливає на розгляд заяв від потерпілих громадян України, все-таки виникають питання щодо рівня співпраці між Україною і Міжнародним кримінальним судом.
- До речі, ця робота оплачується?
- Ні, Акілле та я працюємо винятково на волонтерських засадах. Для нас головне, щоб найавторитетніша судова установа у світі дала належну правову оцінку злочинам росіян та їхніх сателітів. Вирок або вироки за наслідком розглядів цих справ мають закарбувати в історії людства ті жахіття, злочинці мають бути засуджені. Це необхідно, щоб подібне не повторилося у майбутньому. Тут доречно провести аналогію із Нюрнберзьким процесом, де була засуджена верхівка нацистської Німеччини. Нацизм засудив Нюрнберг, а Гаага мала б засудити рашизм. Тільки так і не інакше.
Росія коїть воєнні злочини упродовж століть. Тільки за останні 30 років можемо пригадати Чечню, Молдову, Абхазію, Південну Осетію, Грузію, Україну. І жодному із цих злочинів не була надана належна юридична оцінка. Сподіваюся, що завдяки нашій роботі це буде виправлено.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/zhyt_city
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації