ЧЕРНИШ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ
29.07.1970 — 21.11.2025рр.
Петро Дмитрович народився у с. Яроповичі на Житомирщині. Закінчив місцеву загальноосвітню школу. Фах оператора верстатів з програмним керуванням здобув у Житомирському ПТУ №17. Проходив строкову військову службу за межами України.
Повернувшись до цивільного життя, створив сім’ю. Працював на Державному будівельному комбінаті, згодом — на меблевій фабриці «Інтерстиль», в ІП «Євроголд Індестріс ЛТД», а також за кордоном. Петро ніколи не цурався праці — знав її ціну, мав золоті руки: вдома всі меблі були зроблені ним власноруч. Завжди допомагав матусі по господарству в селі.
Він був працьовитим, щирим, добрим і винахідливим, усе робив з душею. Мав спортивну статуру, любив риболовлю та природу, смачно готував, дбав про всіх навколо і ніколи не скаржився на труднощі. Безмежно кохав дружину. Як справжній чоловік мріяв про щасливе майбутнє для рідних і близьких. І понад усе любив Україну.
Коли у 2014 році розпочалася війна, Петро Дмитрович без вагань став на захист Батьківщини. Був учасником АТО/ООС. За мужні та самовіддані дії нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції», медаллю «Учасник АТО». Після демобілізації працював у ПрАТ «Біомедскло».
Із початком повномасштабного вторгнення рф знову став у стрій у складі одного з підрозділів ЗСУ. Мав велику повагу серед побратимів і командирів, сам завжди підтримував і піклувався про них. Болісно переживав втрати друзів по зброї.
Він пройшов пекло війни. З-під Бахмута та Часового Яру разом із побратимами виходив пішки з оточення, зазнав важкої контузії. За відвагу та службу був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій», почесним нагрудним знаком «Знак Пошани».
Згодом, захищаючи Україну на Харківщині, отримав поранення. Після реабілітації знову повернувся у стрій, бо не міг інакше. Побратими стали його другою сім’єю — тими, хто розуміє ціну життя і смерті, хто ділив останній хліб і воду, хто знає, що таке справжнє пекло війни.
21 листопада 2025р. під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Харківщині, мужній Воїн сержант Черниш Петро Дмитрович, героїчно загинув.
У вічній скорботі кохана дружина, племінники, рідні, друзі та бойові побратими. Разом з ними — вся Україна.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!..
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації