Гаряча лінія Путіна показала дві речі: Путін дуже стурбований соціальними питаннями (тобто економіка справді тріщить) і він не збирається йти на переговори
Апеляція Путіна до його ж літнього ультиматуму, знову повертає нас до вимог про вихід України не лише з Донбасу, але й Запоріжжя та Херсонщини. Як тільки стало зрозуміло, що можна знайти якусь формулу по Донбасу, Путін, як бабка із казки про золоту рибку захотів більшого.
На жаль, тут немає логіки. Нинішні умови, які пропонує Трамп, для Путіна просто ідеальні. Але він хоче більшого. Вчора я писав про дилеми Путіна. Він не хоче завершувати війну без того, щоб йому пообіцяли тріумфальне повернення в світову еліту. А цього не буде ні завтра, ні післязавтра.
На жаль, у Трампа просто нема можливостей реально натиснути на Росію. І зрив нинішнього етапу переговорів не призведе ні до чого. Головне, щоб нас ще не зробили винними.
Я багато часу вже говорю, що ключ до заморозки знаходиться в руках Китаю. Але ми не ведемо з ними реальний і предметний діалог. Нинішній візит Кислиці – це не про самостійний діалог. Це діалог за посередництва США (перед зустріччю з китайським візаві, Кислиця провів плідну зустріч з послом США). Такий формат можливий і він може навіть принести результати. Але ми тут не субʼєкти. Ми критично залежні від переговорів США- КНР.
На жаль, якщо хтось вірив в мир до Нового року, треба чесно сказати собі: вірогідність цього миру після сьогоднішнього виступу Путіна, максимально зменшилася.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації