Прогулюючись стежками старого Смолянського кладовища, де поховано чимало знаменитостей, одного разу, а саме 7 листопада 2025 р., представники обласного краєзнавчого музею і члени ГО “Колекціонерів та краєзнавців Житомираˮ, вирішили відвідати могилу видатного українського письменника, поета-перекладача, мистецтвознавця, мовознавця і педагога Миколи Васильовича Хомичевського, який багатьом відомий як Борис Тен (Рис. 1).
Останнє місце спочинку Бориса Тена розташоване за 30-40 м на північний захід від будівлі церкви Святого Миколая, серед тісняви навколишніх могил, металевих огорож та намогильних пам’ятників (Рис. 2). Щоб дістатися до неї треба було кружляти минаючи огорожі, продиратися через чагарники, переходити до більш доступного місця і обережно переступати через земляні насипи та надгробки (Рис. 3, відео № 1). Якби там не було скульптури з відомим нам обличчям, навряд чи цю могилу вдалося швидко відшукати. І ось, подолавши усі перепони ми нарешті дісталися могили. І що ж ми там побачили?
Впритул до лабрадоритової надмогильної плити на такому ж невеличкому постаменті зверху встановлено залізобетонний пам’ятник у вигляді скульптури людини похилого віку, яка сидить на лаві у зігнутому стані, опершись руками на ноги, трохи нахиливши голову вперед. У нижній частині постаменту короткий напис в один рядок, з якого відвідувачі можуть дізнатися, що це той саме знаменитий і неперевершений митець слова “Борис Тенˮ (Рис. 4-5). Відомо, що цей пам’ятник було виготовлено скульптором Антоном Матвієнко і встановлено на могилі у 1997 р. Цікаво, що один з варіантів ескізу до пам’ятника нині експонується в експозиції Житомирського обласного літературного музею (Рис. 6).
Але в тому стані, в якому цей пам’ятник перебуває сьогодні і, напевно, вже тривалий час, нас шокувало (Рис. 7-10). Якби цього не помітили науковці, краєзнавці, колекціонери і небайдужі громадяни, то він ще довгий час перебував би в такому жахливому стані. Таке ставлення до пам’яті видатної особистості, одного з яскравих символів Житомира, неприпустиме.
Тому члени правління ГО “Колекціонерів і краєзнавців Житомираˮ підготували і направили до Житомирської міської ради відповідне звернення, у тому числі матеріали фотофіксації сучасного стану пам’ятки. Більш того, голові організації Богдану Ващенко вдалося відшукати одного із родичів внучатого племінника Бориса Тена – Володимира Чеханюка, який на пропозицію Богдана також написав на міську раду лист, про що вони розповіли журналістам із Суспільного (Рис. 11-13, відео № 2-3).
На проблеми, пов’язані з увічненням пам’яті Бориса Тена та стану його могили, звернули увагу журналісти регіональної філії Національної суспільної телерадіокомпанії України “Суспільне Житомирˮ (Рис. 14).
У вівторок 25 листопада 2025 р. співробітники обласного музею (Олександр Тарабукін), голови і членів ГО “Колекціонерів та краєзнавців Житомираˮ (Богдан Ващенко, Сергій Фанкін, Владислав Александрович), разом з внучатим племінником Володимиром Чеханюком (Рис. 15), представниками громадськості (відомий поет та заслужений журналіст України Василь Головецький, а також письменник, видавець, журналіст, член Національної спілки журналістів України Валерій Косенко) та тележурналістами “Суспільне Житомирˮ – Леонідом Харшаном та Іриною Остапчук, відвідали декілька локацій, пов’язаних з життям і діяльністю Бориса Тена.
Розпочали з Житомирського обласного літературного музею, в стінах якого й сьогодні діє експозиція присвячена життю, літературній і мистецькій діяльності Бориса Тена. Для учасників зібрання було проведено дуже цікаву і змістовну екскурсію (Рис. 16-17, відео № 4). Потім Василь Головецький розповів про обласну літературну премію імені Бориса Тена, яку було засновано у 1987 р. та її перших лауреатів (Рис. 18), а Валерій Косенко поділився безцінними спогадами і враженнями про великого письменника, поета-перекладача та педагога, з яким він мав можливість спілкуватися і підтримувати дружні стосунки упродовж 1975-1982 рр. (Рис. 19, відео № 5).
Далі делегація перемістилася до другого пункту – будинку, в якому жив і працював упродовж 1946-1983 рр. Борис Тен. Внучатий племінник Володимир Чеханюк розповів про родину Бориса Тена і атмосферу, яка панувала в цьому затишному обійсті (Рис. 20-21, відео № 6).
Третім пунктом стало місце останнього спочинку видатного письменника – старе Смолянське кладовище, де усі присутні могли почути сторінки історії появи у цьому місці могили Бориса Тена та пересвідчитися в незадовільному стані пам’ятника.
Пам’ятник від слова пам’ять, а по відношенню до Бориса Тена і місця його спочинку в колі його рідних – гідна пам’ять у вигляді меморіального комплексу, в центрі якої б височіла постать видатного українського письменника. Необхідно потурбуватися й про те, щоб відповідні служби, якому підпорядковується міській раді, розчистили та облаштували прохід до нього. Тим більше, що могила Бориса Тена в державному реєстрі значиться як пам’ятка історії національного значення.
Якщо усі разом візьмуться і доведуть до логічного завершення розпочату справу то, напевно, здійсняться слова великого поета викарбувані на поверхні надмогильної плити:
Ми лиш тому цвітемо щастям юних мрій
Щоб серцем визріти і людям передати
Життя цілого плід достиглий і багатий.
Джерела:
https://www.libertyspace.org.ua/…/zoriani-sady-borysa…
https://suspilne.media/…/1174198-na-kladovisi-u…/…
Старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації