Розпочався Новий рік, а природа грається з нами, раптово змінюючи картинки навколишнього середовища. Ще вчора вдень йшов сніг, поволі накривши білим покривалом увесь Житомир і здавалося, що нарешті до міста завітала справжня зима. Але вже під вечір розпочався дощик, звівши під ранок нанівець усю роботу снігової королеви і, ми знову перейшли до пізньої дощової осені. А вода, як говорять у народі, камінь точить. От і цього разу погодні умови зробили свою справу, а вода, що накопичувалась упродовж ночі і утворивши під ранок чималу калюжу, на очах перехожих зненацька кудись поділась. Щілина, яка з’явилася на краю проїжджої частини, куди зникла вода, поступово осіла, а потім перетворилася на невеличке провалля, яке нагадало, що Житомир, особливо його центральна частина, пронизана густою мережею різноманітних за призначенням підземель.
Так, нещодавно невеличкий провал виник на проїжджій частині поблизу багатоповерхового будинку по вул. Велика Бердичівська, 3. Його випадково вдалося зафіксувати допитливим житомирянам і краєзнавцям Володимиру Фрізу й Сергію Дехтяренку (Рис. 1). Нагадаємо, що це південний край галереї, яка вела від підземелля на пішохідній частині вулиці, над яким у жовтні 2016 р. під час заміни покриття утворилося чимале провалля. Мені з групою науковців обласного краєзнавчого музею вдалося тоді здійснити його огляд,
опис, обміри, скласти план і зафотофіксувати, про що на музейній сторінці у facebook та у фахових виданнях я
детально розповів (Рис. 2). Об’єкт дуже цікавий, але, на
жаль, фахівцями археологами не досліджений взагалі. Провалля
у той час оглянули й патріарх житомирського краєзнавства
Г.П. Мокрицький і фундатор унікального народного музею у Житомирі “Ремісничий двір” Ф.В. Євтушенко (Рис. 3).
4 січня за ініціативою С. Дехтяренка і спільно з В. Фрізом оглянули новий об’єкт – підвальну частину одного дуже старовинного будинку, розташованого в центральній частині
в межах старого Житомира, вік якого може сягати понад 160 років.
В результаті огляду отримали масу незабутніх вражень, відкрили для себе багато нового. От нібито підвал, а побачили
і обстежили таких не один десяток, а може навіть і більше
(не підраховували), але скільки незвичних для цього типу підземних приміщень деталей і доповнень. Схема розпланування, конструктивні елементи, короткі або довгі коридори з циркульним або переробленим пізніше коробковим склепінням, що нагадують комунікативний підземний хід (Рис. 4), переходи, окремі кімнати різних розмірів і форм – одна видовжена і вузька, подібна до келії або поховальної камери, а друга доволі простора, з нішами і повітропроводом, яка нагадує залу для таємних зустрічей
або капличку (Рис. 5), ніші (Рис. 6), рештки цегляної пічки
(Рис. 7) і багато іншого.
Щоб краще зрозуміти підземний світ Житомира з ним необхідно постійно контактувати, ретельно і методично досліджувати, накопичувати і аналізувати отримані дані, торкатися його руками наживо аби відчувати подих століть… І цілком можливо, з часом, він врешті сповна відкриє свої таємниці.
Наші подорожі підземним світом старого Житомира тривають. Про результати проведених робіт буду повідомляти у наступних публікаціях.
Старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації