На Житомирщині знову розгортається екологічна трагедія, про яку воліють мовчати чиновники. У Раковицькому старостинському окрузі, під Радомишлем, готуються відновити розробку старого доломітового кар’єру — того самого, який ще у 1970-х закрили через екологічні катастрофи. Тоді земля просідала, криниці пересихали, а ліс навколо гинув. Тепер історію вирішили повторити — під соусом «створення 25 робочих місць».
7 тисяч гривень проти природи
Орендна плата — жалюгідні 7 тисяч гривень на рік. За такі копійки компанія отримує право буквально розпорювати землю, нищити екосистему і отруювати майбутнє місцевих мешканців. Формальні дозволи, формальні процедури оцінки впливу на довкілля — у країні, де хабар вирішує все, «папери» отримати не проблема. І навіть рішення суду 2022 року, яке скасувало видобуток, не стало на заваді. У 2025 році роботи відновили.
Замість озера — пил і зневіра
На місці, де могли б розвивати геотуризм, створювати пляжні зони відпочинку, охороняти унікальні водойми, — риють і гудуть екскаватори. Замість чистого озера, яке могло стати природним резерватом, залишиться вирва, висохлі криниці і розбиті дороги.
Місцеві жителі б’ють на сполох: їхні будинки стоять менше ніж за 300 метрів від кар’єру. Коли техніка почне працювати на повну, ґрунт піде тріщинами, а пил від вибухів та подрібнення породи осідатиме на городах, у легенях дітей, у колодязях.
Під загрозою — вода і життя
Колись ця територія була живою екосистемою. У водоймах гніздилися гагари — великі, чорнозобі та білозобі, рідкісні птахи, що свідчать про чистоту водойм і наявність риби. Зникне вода — зникнуть і вони.
А за ними — ліс, який без води почне сохнути, горіти, перетворюючись на чорне згарище. Це не гіпотетика, це вже траплялося — і місцеві добре пам’ятають наслідки.
Європейський приклад, українська ганьба
У Європі давно навчилися з розумом ставитися до природи: затоплені кар’єри перетворюють на туристичні перлини, створюють маршрути для дайверів, кемпінги, заповідники. Люди їдуть, залишають гроші, громади розвиваються.
А в нас — усе навпаки: руйнують, нищать, продають за безцінь, прикриваючись красивими фразами про «робочі місця».
Люди проти — влада глуха
Мешканці Раковицького округу категорично проти розробки, але їх не чують. Скарги і звернення тонуть у кабінетах. Для чиновників — це просто черговий «інвестиційний проєкт». Для людей — загроза життю.
Замість висновку
Те, що відбувається під Радомишлем, — не просто місцева історія. Це зріз держави, де природа не має цінності, де судові рішення скасовують за гроші, а чиновники говорять про «зростання економіки», стоячи на кістках екосистем.
Ми вже бачили, як горять наші ліси, як висихають річки, як села залишаються без води. Якщо ми дозволимо знову розірвати землю під Раковичами — завтра «доломітова лихоманка» прийде і до інших куточків Полісся.
Земля не має голосу, але ми маємо.
І якщо мовчатимемо зараз — прокинемось на бетонній пустелі, де колись співали птахи й дзюрчала вода.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації