У стінах Житомирський академічний український музично‑драматичний театр ім. І.А. Кочерги — місці, яке мало б бути оплотом культури та гідності — розгортається скандал, який голосно заявляє про системну корупцію, беззахисність акторів і безкарність керівництва.
«…поки актори йшли в простій, їм виплачувалося 2/3 окладу, за їхніми спинами був такий фінансовий двіж!» — пишуть у соцмережах працівники театру.
Внутрішній аудит драмтеатру, проведений у межах обласної комісії, виявив вражаючі факти:
- Протягом періоду з 2023 до 2025 року на премії адміністративним працівникам театру (5-7 осіб) було витрачено понад 9,7 млн грн.
- Премії за місяць чи квартал сягали 300–500% посадового окладу — тоді як акторів театру відправляли у вимушений простій (наказ № 69-к від 25.07.2024) із оплатою лише 2/3 ставки.
- Цивільно-правові договори були укладені на роботи, які могли виконувати штатні працівники — через це збитки підприємству становили понад 150 тис. грн.
- Штат театру налічував 169 одиниць, з яких реально зайняті були лише 126,5 — отже, мали місце вакантні посади, які формально економили фонд оплати праці, але не використовувалися для реальної роботи.
Голос акторів
«Я віддала мистецтву 10 років, і такий фінал… Йшла в простій, бо не вистачало на проживання, мене просто примушували це робити» — однією з акторок.
«Ганьба! Злодії повинні бути покарані!» — інша додає, демонструючи, як керівництво бенкетувало, коли трупа виживала.
Ці слова не просто емоційні — вони відображають реальний стан речей: коли працівники основної діяльності — актори, технічний персонал — працюють у складних умовах (холод у приміщенні, перепрацювання, неоплачена робота), тоді як адміністрація отримує шалені бонуси.
В системі керівництва — порушення
З аудиторського звіту:
- Преміювання готувалося не керівниками структурних підрозділів (як це має бути за процедурою), а головним бухгалтером і заступником головного бухгалтера, в обхід справжньої оцінки результатів.
- Стратегія «виглядаємо як бідні, але платить лише обраним» використовувалась для виправдання вимушеного простою акторів.
- Коли перевірки почали приближатися — ключові фігуранти «розчинились»: директор, головбух, економіст — звільнено перед публічним оголошенням аудиту.
Як це впливає на місто і культуру
Театр не є ізольованим закладом. Він — частина культурної тканини Житомира, і кожен його провал — це удар по місту:
- Падіння морального духу акторів і техпрацівників.
- Втрата довіри громадськості до бюджетного фінансування культури.
- Можливе зниження якості художніх постановок через недофінансування і демотивований колектив.
- Символічний удар по репутації театру, що мав бути осередком гідності та мистецької честі.
Що треба зробити
Аудит надав конкретні рекомендації — але чи будуть вони виконані? Основне:
- Посилити внутрішній контроль за витратами і преміями.
- Встановити справедливе співвідношення між оплатою праці акторів і адміністрації.
- Видавати накази на преміювання лише після подань керівників структурних підрозділів і реальної оцінки результатів.
- Припинити укладати цивільно-правові договори на функції штатних працівників.
- Відповісти публічно за порушення — не лише формально, а реально.
― Якщо ці кроки не будуть впроваджені, театр ризикує стати театром «без трупи у залі, з порожнім фондом сцен».
Висновок
Житомирський драмтеатр сьогодні потребує не лише нового директора чи нового називання, а радикальної зміни культури управління. Коли люди, що створюють мистецтво, виживають на «2/3 ставки», а інші отримують сотні відсотків премій — це не випадковість, це система. І ця система — злодійська.
Громада право має вимагати: не просто пояснення, а контроль. Бо культура не може процвітати, якщо ключовими її активами стануть не таланти й праця, а паразити на бюджетному фонді.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації